Глобальний рівень поширення організованої злочинності та її зв’язок з тероризмом, кіберзлочинністю та іншими видами кримінальних правопорушень зумовлює необхідність вдосконалення боротьби з такими їх різновидами. Сьогодні однією з найбільших загроз міжнародного рівня є організована злочинність, яка охоплює все більшу кількість країн та характеризується постійним зростанням її рівня. Організована злочинність – це не тільки виклик, що підриває особисту та національну безпеку, але й фактор, що може вплинути на всі сфери безпеки людини, чи то соціальні, політичні, економічні, чи то екологічні [1, c. 213]. Тому важливим є дослідження зарубіжного досвіду європейських країн із закріплення поняття та ознак злочинних об’єднань.
Так, Кримінальний кодекс Литви (далі – КК України) у ст. 25 закріплює форми співучасті, і визначає у ч. 1 – формами співучасті є група співучасників, організована група або злочинне об'єднання; ч. 2 – групою співучасників є така, в якій дві або більше осіб на будь-якій стадії вчинення злочинного діяння домовляються про вчинення, продовження або завершення злочинного діяння, причому хоча б двоє з них є виконавцями. У ч. 3 вказується, що організованою є група, в якій дві або більше осіб на будь-якій стадії вчинення злочинного діяння домовилися про вчинення кількох злочинів або одного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, причому при вчиненні злочину кожен із учасників групи виконує певне завдання або отримує роль; у ч. 4 – злочинним є співтовариство, де три або більше осіб, пов'язаних постійними стосунками та розподілом ролей чи завдань, об'єдналися для вчинення спільного злочинного діяння – одного або кількох тяжких і особливо тяжких злочинів. До злочинного об'єднання прирівнюються антидержавне угруповання чи організація та терористичне угруповання [2].
У ст. 26 КК Литви встановлено особливості відповідальності співучасників кримінальних правопорушень, зокрема, у ч. 5 закріплено, що учасники злочинного об'єднання несуть відповідальність за ст. 249 цього Кодексу як виконавці незалежно від участі у вчиненні злочинного діяння, яке охоплюється їхнім умислом [2].
Стаття 391 КК передбачає випадки звільнення від кримінальної відповідальності за активне сприяння особи розкриттю злочинних дій, вчинених учасниками організованої групи чи злочинного об’єднання. Так, у ч. 1 встановлено, що особа, яка підозрюється в участі у вчиненні злочинних діянь організованою групою чи злочинним об'єднанням або у приналежності до злочинного об'єднання, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона зізнається у своїй участі у вчиненні такого злочинного діяння або членстві у злочинному об’єднанні та якщо він активно сприяє розкриттю злочинних діянь, вчинених учасниками організованої групи чи злочинного об’єднання. У ч. 2 вказано, що частина перша цієї статті не поширюється на особу, яка брала участь у вчиненні умисного вбивства або вже звільнену з цієї підстави від кримінальної відповідальності, а також на організатора чи керівника організованої групи чи злочинного об'єднання [2].
Стаття 58 КК передбачає випадки покарання співучасників злочинного діяння, і визначає, що покарання призначається співучасникам злочину чи проступку в загальному порядку з урахуванням виду і форми участі особи як співучасника у вчиненні злочинного діяння, а також ролі і характеру участі в ньому (ч.1) та відповідно, учасникам організованої групи за вчинення злочину, як правило, призначаються більш суворе покарання, ніж учасникам групи співучасників (ч.2) [2].
Зазначимо, що діяння вчинене групою співучасників та організованою групою є обставинами, що обтяжують покарання (п.1, 2 ст. 1 ст. 60 КК) [2].
Також в спеціальній частині КК Литви, передбачається у ст. 121 КК відповідальність за створення антиконституційних груп чи організацій та участь у їх діяльності, ст. 249 КК – за злочинне об’єднання, ст. 1701 КК – за створення та діяльність груп і організацій, спрямованих на дискримінацію групи осіб або підбурювання до неї, зазначимо також форми співучасті передбачено як кваліфікуючі окремих складів кримінальних правопорушень (до прикладу, ст. ст. 179, 180, 181, 182, 263 КК та ін.).
Дослідження кримінального законодавства Литви дозволяє зробити висновок про існування певної подібності щодо закріплення форм співучасті та особливостей відповідальності і покарання за злочинні об’єднання із українським кримінальним законодавством.
Література:
1. Д. Санакоєв, А. Вашко, В. Єфімов Імплементація європейської методології SOCTA в протидії організованій злочинності в Україні. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2022. № 1. С. 213-220
2. Criminal Code of the Republic of Lithuania (26 September 2000 № VIII-1968). URL: https://www.derechos.org/intlaw/doc/ltu1.html
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
