Останнім часом адміністративне право зазнає системної політичної трансформації, яка визначається концепцією адміністративної реформи в Україні, внаслідок якої має сформуватися нова ідеологія відносин держави та громадянського суспільства. У даному контексті окремої уваги заслуговує питання адміністративного судочинства. Зокрема, використання сучасних видів засобів комунікації у практиці адміністративних судів.
Як відомо, Рада суддів України на своєму засіданні 5 серпня рекомендувала [1] судам закупити телефонні номери, аби надсилати учасникам процесу судові повістки та судові рішення через Viber та інші месенджери. Утім, наразі ситуація із надсиланням повідомлень та копій судових рішень через месенджер Viber не врегульована процесуальним законодавством України. Така ситуація призвела до певних проблем у сфері здійснення адміністративного судочинства.
Яскравим прикладом цього є справа №560/5541/20 [2]. Так, зокрема, 17 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу № 560/5541/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення проблеми належного способу вручення судового рішення шляхом розширеного тлумачення статті 251 КАС України [3] з урахуванням реальної ситуації, в якій опинилися суди через неналежне фінансування.
Аналіз матеріалів цієї справи дає змогу відзначити наступне. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали. Копію вказаної ухвали направлено позивачу через застосунок «Viber», що підтверджується довідкою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021. Телефонограмою від 25.06.2021 позивача повторно повідомлено про наявність ухвали від 20.05.2021. Надалі ухвалою від 15.07.2021 Сьомий апеляційний адміністративний суд повернув позивачеві його апеляційну скаргу зважаючи на те, що у встановлений строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги, а саме: не надіслала до апеляційного суду оригіналу документа про сплату судового збору. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв’язку із відсутністю фінансування для направлення судової кореспонденції засобами поштового зв`язку, здійснив усе можливе для належного повідомлення апелянта щодо стану його скарги, проте станом на 25.07.2021 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком. Позивач, не погоджуючись із таким судовим рішенням, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов у своєму рішенні висновку, що через неналежне фінансування судової влади (за що відповідає виконавча влада) та збереження чинної норми права про надсилання судових рішень рекомендованою поштовою кореспонденцією (стаття 251 КАС України) (за що відповідає законодавча влада), яку суди де-факто не можуть виконати, суди опиняються у «безпорадному стані». Адже встановлення та зміна правових норм, формування бюджету судової влади - це повноваження законодавчої влади. Фінансове забезпечення їх виконання - повноваження виконавчої влади. Судова влада не може вирішити проблему належного виконання норм процесуального права, що потребують матеріального забезпечення, без інших гілок влади. Між тим, належне фінансування судів - це не лише гарантія незалежності, але й засіб забезпечення можливості їх роботи.
Окреслена ситуація видається нам неприйнятною з погляду здійснення правосуддя у сучасній правовій державі, а отже підриває конституційне положення про те, що Україна є правовою державою (ст. 1 Конституції України [4]). Запобігти у подальшому виникненню подібних ситуацій, на наш погляд, зможе зареєстрований парламентаріями законопроєкт № 8358 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді» [5]. Адже, серед іншого, вказаним законопроєктом [5] пропонується встановити, що суд викликає або повідомляє учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання у справі будь-якими можливими засобами, на всі відомі засоби комунікації (телефонограма, СМС повідомлення, електронна пошта, повідомлення у месенджерах тощо), а також через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. При цьому, виклик або повідомлення вважається врученим учаснику судового процесу лише у випадку надходження до суду підтвердження про отримання чи ознайомлення із викликом або повідомленням. Отже, прийняття відповідного законопроєкту забезпечить легалізацію питання використання найбільш поширених нині засобів комунікації у практиці адміністративних судів України, що врахує виклики сьогодення та значно сприятиме здійсненню правосуддя у порядку адміністративного судочинства в умовах воєнного стану та спричиненої війною фінансової кризи у державі.
Насамкінець, зауважимо, що питання використання засобів комунікації у практиці адміністративних судів України потребує подальших наукових досліджень. Зокрема, у напрямку виявлення інших недоліків правового регламентування та розробки шляхів удосконалення законодавства у цій сфері.
Література:
1. Суд у смартфоні 2.0: Позивачі муситимуть дублювати подані через Електронний суд документи обсягом більше 30 сторінок у паперовій формі, а суди - куплять номери, аби скидати рішення сторонам по Viber. URL: https://sud.ua/uk/news/publication/246189-sud-vsmartfone20isttsydolzhnydublirovat-v-bumazhnoy-forme-podannye-cherez-elektronnyy-sud-dokumenty-obemom-bolee-30-stranits-a-sudy-kupyat-nomera-chtoby-sbrasyvat-resheniya-storonam-po-viber-6a1b86
2. Ухвала Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/107370414
3. Кодекс адміністративного судочинства України : закон України від 6 липня 2005 року № 2747-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15
4. Конституція України : закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
5. Законопроєкт № 8358 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді». URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41130
|