Державотворчі та законодавчі процеси в Українській Державі у 1918 році за П. Скоропадського заслуговують та дослідження та аналіз сучасників.
Заявлена наукова тема ставала предметом досліджження науковців, зокрема: О. Білодід, О. Грибенко, К. Костів, І. Курас, В. Лободаєв, О. Мироненко, В. Панченко, А. Слюсаренко, О. Тимощук, А. Яковлєв та інші.
Метою дослідження є законодавча діяльність у період Української держави П. Скоропадського.
29 квітня 1918 року, паралельно із засіданням Малої Ради УЦР, на якій була прийняти Конституція УНР, у Києві відбувався з’їзд хліборобів-землевласників. Його делегати проголосували за створення в Україні Гетьманату на чолі з генералом П. Скоропадським [4, с. 3]. Того ж дня Гетьман ухвалив закон про Тимчасовий державний устрій України. Вони встановили форму правління - гетьманат і порядок здійснення влади. П. Скоропадський отримав виключні повноваження: він затверджував закони, призначав і звільняв вищих урядовців, є головним суддею, верховним головнокомандувачем армії і флоту, керував зовнішньою політикою. Характеризуючи характерні риси режиму П. Скоропадського, слід зазначити, що передусім його слід розглядати як спробу трансформації демократичної парламентської форми правління в автократичну з метою створення моделі української держави, здатної зупинити радикалізацію та деградація українського суспільства, сприяти відновленню законності, порядку та стабільності.
Законодавча діяльність в Українській Державі починається з визначення основ самого законодавчого процесу. Тому в «Законі про тимчасовий державний устрій» від 29 квітня 1918 року було передбачено, що «закон має обов’язкову силу» і «тільки силою закону» закон може бути скасований. Крім того, порядок прийняття законів є фіксованим і має бути сформульований відповідними міністерствами, а потім направлений на розгляд Ради Міністрів. Після отримання постанови Ради міністрів законопроєкт був остаточно схвалений Головнокомандуючим [9, с. 132].
Офіційними актами державної влади були – Гетьманські Грамоти, які характеризували етапи існування Української Держави. Серед них «Грамота до всього українського народу» від 29 квітня 1918 року, яка заклала правові підвалини гетьманської влади в Україні [3, с. 7].
Приватна власність була оголошена основою культури і цивілізації. Також була встановлена повна свобода купівлі-продажу землі. Очікувалося, що великі землевласники продадуть свою землю за справжньою вартістю на користь селян. Він обіцяв відновити політичний, економічний і соціальний порядок і забезпечити основні права громадян, особливо пролетаріату.
Варто звернути увагу і на те, що до червня 1918 року в Україні взагалі не було як такого спеціального законодавчого порядку. Він був розроблений і використовувався в період Української Держави. Зазвичай ухвалювані закони ґрунтувалися на нормах царської росії. Загалом за доби Української держави було прийнято понад 500 нормативних актів, у середньому 70 на місяць. Також одним із нововведень стало використання першого національного бюджету як широкого кошторису (червень 1918 року «Правила про порядок розгляду Державного бюджету й фінансових кошторисів на 1918 рік») [5, с. 112].
Одним із головних напрямів законотворчої діяльності П. Скоропадського, що було нехарактерно до того часу, був захист приватної власності та суспільства від радикальних політичних партій. Тому Павла Скоропадського підтримувало на той час консервативне населення. Наприклад, можна назвати закон «Про право продажу і купівлі земель поза міськими поселеннями». Також варто зазначити і те, що розроблялися і нормативні акти щодо військового будівництва. За основу військового будівництва були прийняті проекти, розроблені військовим відомством УНР. Він передбачав створення за територіальним складом 8 піхотних корпусів і 4 напівкавалерійських дивізій. Однак цей документ не став реальним стимулом для створення регулярних і постійних збройних сил [6, с. 35].
Важливим у галузі державотворення був «Закон про громадянство Української Держави», згідно з яким у поняття громадянства Української Держави вкладалася державно-правова належність людини до неї, що надавало громадянину права та обов’язки. Йому заборонялося одночасно бути громадянином чи підданим іншої держави. Українське громадянство надавалося всім, хто перебував в Україні на 2 липня 1918 року [8, с. 21].
Законодавство того періоду в галузі кримінального права мало явні каральні тенденції. Наприклад, за злочини передбачені досить суворі покарання, такі як смертна кара, позбавлення волі на певний строк, конфіскація майна тощо. 16 жовтня 1918 року П. Скоропадський видав Універсал про козацьке відродження [1, с. 17]. Подією, яка передувала цьому, було те, що 2 червня 1918 року було опубліковано «Відручний лист Гетьмана України про ліквідацію приватних і вільнокозацьких організацій і створення Козацької Ради», у якому Скоропадський наказував вжити всіх заходів, щоб козаки і справді стали в майбутньому провідниками національної думки і основними кадрами українського козацького війська [2, с. 153].
Було прийнято також ряд інших законів, наприклад, Закон про утворення Державного сенату від 8 липня 1918 року, Закон про ліквідацію закону 9 січня 1918 р. про національно-персональну автономію та інші, які заперечували попередню законодавчу діяльність УНР [7, с. 83].
Вищевикладене дає підстави для наступних узагальнень. По-перше, багато починань у законодавчій діяльності П. Скоропадського були незавершеними, можливо, через неочікуване зречення влади 14 грудня 1918 року. По-друге, наміри П. Скоропадського, які проілюстровані його нормативно-правовими актами, свідчили про те, що гетьман вбачав створення громадсько-правового суспільства, оскільки акцент в своїй законотворчій діяльності робив на право власності. По-третє, якщо порівнювати дані акти із актами, які були прийняті Центральною Радою, то можна зробити висновок, що законодавча діяльність П. Скоропадського була досконалішою. По-четверте, незважаючи на різні думки щодо такої діяльності, можна виділити її як шлях до створення демократичної держави більше як сто років тому, що є важливим показником для українського державотворення.
Список використаних джерел:
1. Верас Т. В. Спроби відродження козацтва за часів Гетьманату П. Скоропадського. Мат-ли Всеукр. наук. конф. «Українське державотворення: історичний аспект» (11 травня 2018 року). Харків, 2018. С. 15-22.
2. Горяга О. В. До питання законодавчого закріплення організації українського козацтва за часів П. Скоропадського. Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття»: у 2 т. : мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 червня 2022 р.). Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Т. 1. С. 152-154.
3. Горяга О. В. Павло Скоропадський: людина, політик, патріот. Павло Скоропадський та його державотворча діяльність: зб. матеріалів наук.-метод. круглого столу, 20 листоп. 2020 р. Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія», 2020. 78 с. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/1380 (дата звернення 02.02.2023 р.).
4. Грибенко О. Державотворчі процеси у конституційно-правових актах доби Гетьманату П. Скоропадського: історичний аспект. Наукові записки: Серія «Історія», 2018. С. 3-10.
5. Дорощук Н. О. Особливості законотворчої роботи уряду Павла Скоропадського (1918 р.). Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації. Мат-ли Міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції: Зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2020. Вип. 57. С.110‒113.
6. Дьякова О. В., Бондаренко А. Б. Законодавча база збройних сил Гетьманату. Історія та географія №58, 2021. С. 33-37.
7. Лещотна Т. П. Скоропадський як видатний діяч України. Мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених і студентів «Україна на шляху державотворення: історія та сучасність» (26 травня 2016 р.). Харків, 2016. С. 83-84.
8. Лісна І. С. Характеристика законодавства Української Держави. Юридичний науковий електронний журнал №4, 2019. С. 19-22.
9. Ухач В. З. Історія держави і права України. Тернопіль: Вектор, 2022. 378 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
