Цифрові технології на сьогоднішній час осягнули майже усі сфери життя суспільства. Сьогодні конкурентоспроможність підприємства, установи, організації, органу державної влади та всієї держави безпосередньо залежить від ефективності його використання та активності його реалізації. Використання інформаційних технологій дає вагомі переваги: насамперед, для людини, оскільки вона дає змогу швидше отримувати державні послуги, а також загальну інформацію про зовнішнє оточення; по-друге, для компаній, оскільки ці технології дають змогу підвищити продуктивність їхнього виробництва, а також покращити якість продукції, що випускається; по-третє, для держав та їх урядів, оскільки цифрові технології сприяють підвищенню якості надання державних послуг та прискорення загальних процесів розвитку всіх державних інститутів.
Саме тому інформаційні процеси в сучасному суспільстві підштовхують центральні органи виконавчої влади до оновлення власної діяльності. Суспільний запит на цифровізацію, відкриття національних електронних ресурсів та впровадження електронних сервісів є ключовими імпульсами реформування цифрової політики держави. Одним з досить важливих кроків цифровізації суспільства і держави стало створення у 2019 році Міністерства цифрової трансформації України. І тому визначення адміністративно-правових засад діяльності Міністерства цифрової трансформації України вимагає аналізу нормативно-правових актів та дослідження практичної діяльності зазначеного органу виконавчої влади.
Розвиток електронного урядування та поступовий перехід до інформаційного суспільства в будь-якій країні вимагає переосмислення, розробки нових механізмів регулювання відносин між громадянами, їх об’єднаннями та державою. Інтенсивними темпами здійснюється впровадження інформаційних технологій у діяльність органів державної влади.
Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії [2].
Аналіз нормативно-правових актів, що визначають адміністративно-правовий статус Міністерства цифрової трансформації України, дає підстави систематизувати його за трьома складовими: цілями, завданнями та компетенцією.
Отже, визначення мети, завдань і повноважень Міністерства цифрової трансформації України є основою характеристики його діяльності та статусу в системі органів виконавчої влади. Якість та ефективність виконання функцій міністерства безпосередньо пов’язана з чітким нормативно-правовим визначенням цілей, завдань і повноважень як основного елемента адміністративно-правового статуту органу державної влади.
Досліджуючи завдання Міністерства цифрової трансформації України, звернемося до чинної законодавчої бази.
У Положенні про Міністерство цифрової трансформації України завдання окреслені як формування та реалізація державної політики:
– у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства;
– у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян;
– у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу;
– у сфері надання електронних та адміністративних послуг;
– у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації;
– у сфері розвитку ІТ-індустрії [2].
Оскільки сфера цифровізації стрімко розвивається, то й завдання формуються динамічно. Тому завдання має прив’язку до певних важливих сфер життя суспільства.
Маємо всі підстави стверджувати, що завдання Міністерства цифрової трансформації України формально визначені та спрямовані на довгострокову реалізацію в рамках діяльності Міністерства. У свою чергу, діяльнісний аспект безпосередньо пов’язаний із виконанням покладених на міністерство функцій.
У Положенні про Міністерство цифрової трансформації України чітко описує повноваження міністерства, які безпосередньо випливають із сформульованих завдань.
Таким чином, сучасна цифровізація розвивається одночасно за трьома ключовими напрямами: інформаційне суспільство; цифрові економічні відносини; електронний уряд. Зазначені виклики лягли в основу діяльності Міністерства цифрової трансформації України, яке є центральним засвідчувальним органом у сфері електронних довірчих послуг. Також до компетенції Міністерства належить розвиток широкосмугового доступу до інтернету, телекомунікаційних мереж та ІТ-індустрії. Проаналізувавши завдання та повноваження Мінцифри, основними серед них є адміністративні та загальнодержавні, які утворюють основний пласт його діяльності та забезпечують його сутність.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Лунін Д.С. Адміністративно-правовий статус Міністерства цифрової трансформації України. Юридична наука. 2020. № 2 (104). С. 225-236
2. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання Міністерства цифрової трансформації» від 18 вересня 2019 р. № 856. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-п#Text
|