Корупція – постійний супутник влади, що пронизує усі сфери суспільства, деформує його. У зв’язку з чим, зниження рівня корупції в країні має визнаватися однією з найважливіших задач, а антикорупційна діяльність постійною, пріоритетною функцією держави. В державі має діяти чітко визначений механізм запобігання корупції.
Аналізуючи механізм запобігання корупції важливо відзначити, що зазначене питання давно досліджується вітчизняними науковцями. Зокрема, істотна увага механізму запобігання корупції приділена у працях З.С. Гладуна, М.І. Мельника, І.В. Корулі, С.С. Серьогіна, разом з тим, можемо констатувати, що переважна більшість ґрунтовних досліджень з означеного питання були оприлюднені до прийняття «нового» антикорупційного законодавства, що в цілому зумовлює потребу в подальшому опрацюванні тематики.
Тож, говорячи про механізм запобігання корупції не можна не зупинитися на визначенні цієї правової категорії. Зауважимо, що в науковій літературі існує достатньо велика кількість визначень, проте пропонуємо зупинитися на наступних. Так, зокрема, згідно із визначенням, сформульованим С.А. Задорожним, механізм запобігання корупції варто розглядати як систему цілеспрямованих дій, що направлені на гарантування конституційних прав та свобод людини, укріплення демократичних цінностей, забезпечення взаємного впливу органів публічної влади, зокрема, правоохоронних, інститутів громадянського суспільства й громадян в антикорупційній сфері, що, в першу чергу, характеризується партнерством, відкритістю, прозорістю їх взаємодії та взаємною відповідальністю [3, с. 6]. В цьому випадку також доречно відзначити, що безпосередньо категорію «запобігання корупції» слід сприймати як збірну, що поєднує діяльність органів публічної влади, спрямовану на попередження, виявлення та припинення корупційних проявів, притягнення до відповідальності винних осіб, а також формування негативного ставлення громадян до корупції [4, с. 81]. Саме тому, деякі науковці, механізм запобігання корупції визначають як систему дій, спрямовану на виявлення, припинення, обмеження поширення й запобігання вчиненню корупційних діянь [6, с. 7]. Узагальнюючи наведені визначення можемо також відзначити, що на нашу думку, механізм запобігання корупції можна розглядати як систему правових засобів, що застосовуються органами публічної влади з метою зниження рівня корупції.
Також, розмірковуючи над змістом механізму запобігання корупції, маємо відзначити, що, наприклад, на думку З.С. Гладуна механізм боротьби з корупцією ґрунтується на нормах права, якими визначаються заборона щодо вчинення корупційних діянь; заходи юридичної відповідальності; повноваження й перелік суб’єктів, уповноважених протидіяти корупції [2, с. 5]. М.І. Мельник розглядаючи механізм запобігання корупції, виокремлює такі його складові: ідеологія та стратегія антикорупційних заходів; мета й завдання антикорупційної політики, об’єкти та суб’єкти запобігання корупції, принципи та заходи запобігання корупції [5, с. 235-258]. О.В. Бєлік до елементів механізму запобігання корупції також пропонує віднесені такі заходи як контроль, нагляд, а також відповідальність за вчинення корупційних діянь [1, с. 190].
Таким чином, узагальнюючи зазначене вище, відзначимо, що механізм запобігання корупції є системою засобів, способів, форм діяльності, за допомогою яких досягається мета антикорупційної політики країни; дія механізму запобігання корупції спрямована на упорядкування суспільних відносин, що формуються у процесі провадження антикорупційних заходів; механізм запобігання корупції складається з таких елементів як: норми антикорупційного законодавства, органи публічної влади, в особі суб’єктів запобігання корупції, заходи запобігання корупції, принципи та методи реалізації антикорупційних заходів.
Література:
1. Бєлік В. О. Поняття та структура механізму адміністративно-правової протидії корупції прокуратурою України // Порівняльно-аналітичне право. 2013. № 3-2. С. 188-192.
2. Гладун З. С. Сучасні проблеми адміністративного права України і шляхи їх вирішення // Проблемна лекція для магістрантів і студентів Юридичного інституту Тернопільської академії народного господарства. Тернопіль, 2000. 48 с.
3. Задорожний С. А. Механізми запобігання та протидії корупції в органах місцевої влади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління». Івано-Франківськ, 2017. 20 с.
4. Маслова Я. І. Механізм запобігання корупції: поняття та структура // Правова позиція, 2022. № 1 (34), С. 82-85.
5. Мельник М. І. Корупція – корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії). Київ, 2004. 400 с.
6. Серьогін С. С. Механізми попередження та протидії корупції в органах публічної влади. Публічне управління : теорія та практика : зб. наук. пр. Асоціації докторів державного управління. Х. : Вид–во АДНДУ, 2010. № 1. С. 134-140.
7. Хабарова Т. В. Адміністративно-процесуальні засади запобігання корупції в України: дис. ... канд. юрид. наук :спец. 12.00.07. Харків, 2017. 216 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
