У зв’язку із військовою агресією російської федерації мільйони українців вимушені були покинути свої домівки, залишивши при цьому рідних і все своє майно, та переселятися в області, де наразі відносно безпечніше. Такі громадяни на територіях, які контролює українська влада, можуть отримати статус внутрішньо переміщеної особи (далі – ВПО).
Правовий статус ВПО визначений Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII, який був прийнятий у 2014 р. внаслідок тимчасової окупації частини території України. Зараз, в умовах воєнного стану в Україні, він залишається основним документом, який визначає права та пільги переселенців з регіонів України, де ведуться активні бойові дії.
ВПО визнається громадянин України, іноземець, або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік ВПО, а підставою для взяття на обік є проживання на території, де виникли зазначені вище обставини. Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи здійснюється відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік ВПО від 01.10.2014 №509 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
Зазвичай при зверненні по таку довідку достатньо надати паспорт із позначкою про реєстрацію місця проживання на непідконтрольній території. Утім, чинне законодавство України визначає альтернативні способи підтвердження факту проживання на тимчасово окупованій території. Це може бути військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документ про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту, довідка з місця навчання тощо [1].
Внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами та свободами відповідно до Конституції, законів України та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України. Водночас, законодавство встановлює низку спеціальних прав і обов’язків для внутрішньо переміщених осіб. До таких, зокрема, належить отримання щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг. Порядок виплати і умови такої допомоги передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.14. «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг».
Окрім того, ВПО мають право на безкоштовне тимчасове проживання. В травні 2023 року Кабінет Міністрів України схвалив зміни до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Так, Уряд затвердив перелік соціально незахищених категорій населення з-поміж внутрішньо переміщених осіб, які мають право на отримання тимчасового житла. Відтепер, житлові приміщення для тимчасового проживання, зокрема, будуть надаватися з фонду ВПО з-поміж працівників підприємств, що були релоковані у безпечні регіони, а також – ВПО, які належать до вразливих верств населення – це такі групи як особи з інвалідністю; особи віком понад 60 років; діти-сироти та позбавлені батьківського піклування; особи, які самостійно виховують дитину; сім’ї військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях; багатодітні та малозабезпечені сім’ї тощо.
До інших прав, які мають ВПО належать такі права: на отримання соціальних виплат і соціального забезпечення; на зайнятість, пенсійне забезпечення, державне соціальне страхування; на отримання статусу безробітного; на продовження здобуття певного освітнього рівня; на реєстрацію підприємницької діяльності за місцем фактичного проживання на території України тощо [2].
Оскільки головними проблемами ВПО в Україні залишаються припинення або відмова у нарахуванні соціальних виплат, перевірки, питання щодо відновлення документів, тому слід окремо згадати, що відповідно до пункту 2-1 частини 2 статті 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», ВПО мають право на безоплатну правову допомогу на всі види правових послуг.
Література:
1. Каліущенко І. М. Міжнародно-правові стандарти забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб та їх впровадження в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 2. С. 160–162.
2. Актуальний стан забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в Україні. Доповідь представлена до Універсального періодичного огляду Організації Об’єднаних Націй. Двадцять восьма сесія Ради з прав людини ООН. 2018. С. 8.
__________________
Науковий керівник: Савіцька Вікторія Валентинівна, кандидат юридичних наук, Київський національний університет ім. Т. Шевченка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
