Процес господарювання структурних підрозділів господарської організації (далі – СП) юридично опосередковується різноманітними господарсько-правовими відносинами, що розрізняються за сферою функціонування, об’єктами господарсько-правового регулювання, юридичною конструкцією, підставами виникнення, зміни та припинення, суб’єктним складом, методами правового регулювання, змістом тощо.
Важлива роль в удосконаленні правового регулювання господарської діяльності СП належить систематизації зазначених правовідносин. Така систематизація сприяє формуванню цілісного уявлення про господарську діяльність СП як специфічний об’єкт правового регулювання, дозволяє встановити внутрішньовидові особливості окремих груп правовідносин з участю СП, допомагає з’ясувати основні напрями та адекватні засоби правового впливу на мікроекономічні процеси.
Представити усю сукупність правових зв’язків, що опосередковують господарську діяльність СП, як цілісну, взаємоузгоджену систему правовідносин допомагає ступенева їх класифікація з використанням таких ключових спеціальногалузевих критеріїв, як сфера їх функціонування та зміст правовідносин.
За сферою функціонування господарські відносини, що опосередковують процес господарювання СП, представлені двома основними групами господарських відносин:
- внутрішньогосподарські відносини, які складаються всередині господарської організації (у сфері безпосереднього виробництва).
- зовнішньогосподарські відносини, які складаються в процесі господарювання структурних підрозділів у зовнішньогосподарській сфері.
Наведений поділ відображає існуючі макро- та мікроекономічний рівні суспільного виробництва та відповідні рівні економічного механізму (на рівні підприємства та економічної системи країни).
Відповідно до поділу процесу господарювання на дві його складові - організацію господарської діяльності та безпосереднє її провадження, - правовідносини обох вищезазначених груп поділяються на:
- відносини з приводу безпосереднього провадження господарської діяльності структурними підрозділами;
- відносини з приводу організації господарської діяльності структурних підрозділів.
Залежно від сфери функціонування цих груп відносин (внутрішньо- чи зовнішньогосподарської) вони характеризуються істотним відмінностями за джерелами правового регулювання, підставами виникнення, зміни та припинення, колом учасників, правовим становищем СП, умовам відповідальності тощо.
Поєднання двох зазначених критеріїв дозволяє представити систему господарсько-правових відносин, що опосередковують господарську діяльність СП, наступним чином:
1. Відносини щодо господарювання СП у сфері безпосереднього виробництва (з провадження СП внутрішньогосподарської діяльності).
2. Відносини щодо господарювання СП у зовнішньогосподарській сфері (з провадження СП зовнішньогосподарської діяльності).
3. Відносини щодо внутрішньої організації процесу господарювання структурних підрозділів господарською організацією.
4. Відносини щодо зовнішньої організації процесу господарювання структурних підрозділів органами державного управління та органами місцевого самоврядування.
Питома вага вищевказаних відносин в діяльності конкретних СП може бути різною і обумовлюється галузевою належністю СП (специфікою виробничого циклу), орієнтацією СП на ринкового чи внутрішньогосподарського споживача тощо.
Відносини щодо провадження внутрішньогосподарської діяльності структурних підрозділів виникають між наділеними господарською компетенцією СП господарської організації з приводу внутрішньогосподарської кооперації, обміну результатами виробництва у внутрішньогосподарському обігу. З огляду на координаційний характер цих правових зв’язків вони іменуються горизонтальними внутрішньогосподарськими відносинами. Характерною особливістю зазначених відносин виступає їх плановий характер.
Відносини з приводу зовнішньогосподарської діяльності структурних підрозділів. Ці відносини відповідно до ч.5 ст.3 ГКУ є виробничо-господарськими, безпосередніми учасниками яких виступають господарські організації. У товарно-грошовому обігу СП об’єктивно позбавлені ознак самостійного товаровиробника, тому вчиняють зовнішньогосподарські правочини від імені господарської організації-юридичної особи, до складу якої входять. Тому участь СП у зовнішньогосподарському обігу носить опосередкований (господарською організацією та інститутом юридичної особи) характер. Діючи у зовнішньогосподарському обігу як складова господарської організації та від імені останньої, СП, разом з тим, реалізують свою зовнішньогосподарську компетенцію. Розглядувана невід’ємна складова процесу господарювання СП у товарно-грошовій сфері здійснюється сьогодні з використанням притаманних цій сфері юридичних інститутів, зокрема інституту представництва за довіреністю юридичної особи керівником структурного підрозділу.
Внутрішньогосподарські організаційні відносини виникають між господарською організацією в цілому та СП, що входять до її складу, з приводу внутрішньогосподарського управління процесом господарювання цих підрозділів. З огляду на субординаційний характер цих правових зв’язків вони іменуються вертикальними внутрішньогосподарськими відносинами. Суб’єктом організаційних повноважень у внутрішньогосподарській сфері виступає господарська організація, у складі якої функціонує СП. Організація процесу господарювання СП для цієї мікроекономічної господарської системи одночасно є самоорганізацією. Джерелом управлінських повноважень господарської організації виступає її право самостійно вирішувати питання внутрішньої організації своєї діяльності. На локальному рівні регулювання господарська організація з урахуванням вимог чинного законодавства встановлює параметри діяльності для своїх СП.
Відносини щодо зовнішньогосподарської організації діяльності структурних підрозділів (зовнішньогосподарські організаційні відносини) складаються в процесі управління господарською діяльністю СП між ними та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, наділеними господарською компетенцією щодо СП. Як свідчить аналіз чинного законодавства, об’єктами загальнодержавного (зовнішньогосподарського) управління виступають переважно відокремлені СП (філії, представництва), які наділені зовнішньогосподарською компетенцією. Безпосередньо виробляючи продукцію (товари, роботи, послуги) та реалізуючи її ринковим споживачам, відокремлені СП мають безпосередньо дотримуватися встановлених законодавством умов господарювання і, як такі, безпосередньо зазнають управлінського впливу з боку впливу органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Наведена класифікація дозволяє не просто продемонструвати процес господарювання СП в його комунікативному аспекті, здійснити розподіл різноманітних господарсько-правових зв’язків за участю СП на групи, але представити їх як взаємопов’язану систему правових зв’язків, встановити визначальні правові чинники внутрішньогрупової юридичної диференціації цих відносин.
e-mail: inffo@ukr.net
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
