Однією з передумов становлення України як правової держави, здатної утверджувати права й свободи людини, захищати її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність та безпеку, є створення таких умов функціонування вітчизняної правоохоронної системи, за яких її представникам гарантується можливість виконувати свої повноваження без будь-якого незаконного стороннього впливу. Важливою складовою цієї системи є кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, вчинене у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, підстави якої в чинному законодавстві містить ст. 347 Кримінального кодексу України. Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 347 КК, виражена вказівкою на два альтернативні види протиправної поведінки – відповідно, знищення та пошкодження предмета кримінального правопорушення. Основною ознакою є суспільно небезпечне діяння, яке виражається у знищенні або в пошкодженні предмета правопорушення. Діяння має відповідати сукупності ознак, які надають йому кримінально-правового значення, тобто бути конкретним, усвідомленим і вольовим актом поведінки людини, суспільно небезпечним та протиправним) У структурі зазначеного кримінального правопорушення основним компонентом є посягання на авторитет правоохоронних органів, нормальну і правильну службову діяльність правоохоронця, а заподіяння майнової шкоди суб’єкту правоохоронних відносин через знищення або пошкодження майна – це діяння, яке забезпечує винному посягання на зазначений об’єкт. По суті, в цьому випадку таке пошкодження виступає своєрідним «засобом» посягання на авторитет і нормальну діяльність правоохоронців
А. В. Сакун наголошує, що кримiнальнiй вiдповiдальностi за бездiяльнiсть у даному випадку можуть пiдлягати лише такі особи, якi зобов’язанi були й мали можливість запобігти руйнуванню майна працівника правоохоронного органу. Знищення (пошкодження) майна працівника правоохоронного органу також може виражатися в суспільно небезпечному діянні, що фактично складається з кількох актів злочинного руйнуючого впливу на предмет, тобто набувати вигляду продовжуваного кримінального правопорушення (згідно із ч. 2 ст. 32 КК). Під знищенням майна розуміють приведення його в повну непридатність, що виключає можливість використання його за призначенням, а під пошкодженням – зменшення його господарської цілості, яка може бути відновлена ремонтом (реставрацією) пошкодженого майна . Подібна думка висловлена Пленумом Верховного Суду України, який в п. 13 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» знищення майна характеризує як приведення його у повну непридатність до використання за цільовим призначенням. Внаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність. Пошкодженням майна визнаються погіршення якості, зменшення цінності речі або приведення її на якийсь час у не придатний для використання за цільовим призначенням стан.
В. І. Бояров вказує, що знищення означає приведення майна в повну непридатність, що виключає його використання за цільовим призначенням. Пошкодження ж передбачає погіршення якості, цінності предметів. При цьому майно продовжує існувати, але ушкодження ускладнюють його цільове використання. Особливість знищення полягає в тому, що річ не може бути відновлена шляхом ремонту або реставрації і повністю виводиться з господарського обігу. Тому для правильної кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 347 КК та визначення ступеня небезпеки вчиненого важливими є критерії відмежування знищення від пошкодження. Як свідчить аналіз наукової літератури, таким критерієм, є відносність негативних змін у предметі злочину – відворотність або тимчасовість шкоди.
Отже, зміст суспільно небезпечного діяння як ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 347 КК: знищення майна працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів – це зумовлений виконанням вказаним працівником службових обов’язків суспільно небезпечний та протиправний руйнуючий вплив на його майно чи майно його близьких родичів, а так само невжиття заходів до збереження вказаних предметів, що здатне привести до припинення їх фізичного існування або незворотно виводить їх із господарського обігу. Пошкодження майна працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів – це зумовлений виконанням вказаним працівником службових обов’язків суспільно небезпечний та протиправний руйнуючий вплив на його майно або невжиття заходів до його збереження, що частково або тимчасово перешкоджає можливості користуватися ним за його цільовим призначенням.
Література:
1. Гладкова Є. О. Кримінально-правовий захист працівників правоохоронних органів : науково-методичні рекомендації / Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2016
2. Горбунов В. А. Особливості кримінально-правової оцінки знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу з урахуванням предмета злочину / В. А. Горбунов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. – 2011
____________________
Науковий керівник: Голобородько Н.В., викладач юридичних дисциплін, Таращанський технічний та економіко-правовий фаховий коледж
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
