Як відомо, основними функціями кримінального процесу є обвинувачення, захист та правосуддя. Разом із цим, не можна зменшувати роль такої кримінальної процесуальної функції, як судовий контроль. Суб’єктом його здійснення є слідчий суддя. Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 КПК, – голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду [1].
Під повноваженнями слідчого судді слід розуміти сукупність взаємопов’язаних прав та обов’язків (правообов’язків), установлених для виконання ним процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень зі здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні [2, с. 61].
Вважається, що слід підтримати позицію С. Л. Шаренко та О. Г. Шило, які стверджують, що мета та характер процесуальної функції слідчого судді обумовлюють нормативну модель предмета його відання в кримінальному провадженні, який відповідно до чинного КПК має такі складові: 1) розгляд клопотань про застосування запобіжних заходів; 2) розгляд клопотань про застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження; 3) розгляд скарг учасників кримінального провадження на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, слідчого або прокурора; 4) вирішення питання про відвід; 5) вирішення питання про речові докази; 6) розгляд клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 7) «депонування доказів» шляхом застосування процедури, передбаченої ст. 225 КПК; 8) встановлення процесуальних строків у межах граничного строку для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку; 9) встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК; 10) прийняття рішення про використання в іншому кримінальному провадженні інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій; 11) прийняття рішень при здійсненні міжнародного співробітництва під час кримінального провадження; 12) розгляд клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia); 13) розгляд клопотань слідчого, прокурора про продовження строку досудового розслідування; 14) розгляд клопотань про залучення експерта для проведення експертизи та відібрання біологічних зразків у особи для експертизи [3, с. 109-110].
Заслуговує на увагу твердження, згідно з яким судовий контроль у кримінальному процесі - це діяльність слідчого судді на стадії досудового розслідування та під час екстрадиційної процедури зі здійснення у порядку, передбаченому КПК, наданих йому повноважень, метою якої є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні [2, с. 80].
Судовий контроль у кримінальному провадженні являє собою окремий напрямок діяльності суду, яка здійснюється під час досудового розслідування слідчим суддею. Його сутність полягає у здійсненні слідчим суддею контролю за законністю та обґрунтованістю рішень та дій (бездіяльності) слідчого і прокурора; обмеження при проведенні досудового розслідування конституційних прав людини шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій і рішень органів досудового розслідування. Значення судового контролю полягає у тому, що завдяки діяльності слідчого судді забезпечуються невідкладним судовим захистом права, свободи та інтереси учасників кримінального провадження, а також створюються належні умови для реалізації засади змагальності під час досудового розслідування. Правозахисний характер судового контролю обумовлює закріплення у ст. 206 КПК загальних обов’язків слідчого судді щодо захисту прав людини. За чинним КПК судовий контроль має декілька окремих напрямків, які, виходячи із конкретних завдань, розрізняються за процесуальною формою, суб’єктним складом учасників провадження, засобами доказування, рішеннями слідчого судді [4, с. 3].
Таким чином, здійснення судового контролю у кримінальному провадженні є важливою гарантією дотримання та захисту прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального процесу. Враховуючи це, вважається, що судовий контроль у кримінальному провадженні за своїм значенням наближається до основних кримінальних процесуальних функцій: обвинувачення, захисту, правосуддя.
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 10.06.2024).
2. Макаров М.А. Судовий контроль у кримінальному процесі: теоретичні та правові основи: дис. … докт. юрид. наук : 12.00.09. К., 2018. 495 с.
3. Кримінальний процес : підручник / О. В. Капліна, О. Г. Шило, В.М. Трофименко та ін.; за заг. ред. О. В. Капліної, О. Г. Шило. Харків : Право, 2018. 584 с.
4. Судовий контроль у кримінальному провадженні : навч. посіб. для підготовки до заліку / О. В. Капліна, М. О. Карпенко, В. І. Маринів та ін. Х. : Право, 2015. 88 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
