Стратегії розвитку, розроблені НБУ, є ключовими для забезпечення інтеграції країни у світову економіку. Ці стратегії створюють основу для довгострокового розвитку та стабільності фінансової системи України, а саме: сприяють зміцненню фінансової системи, знижуючи ризики та забезпечуючи стабільність фінансових інститутів; забезпечують підтримку економічного зростання країни через розвиток кредитування та стимулювання інвестицій; забезпечують підтримку інноваційних технологій, які підвищують ефективність фінансових процесів та забезпечують конкурентоспроможність українського фінансового сектору на міжнародному рівні. Також вони підвищують доступність фінансових послуг для юридичних і фізичних осіб; забезпечують високий рівень захисту прав споживачів, включаючи конфіденційність даних та безпеку транзакцій.
Серед Стратегій НБУ важливе місце займають ті, що визначають основні напрямки та заходи для розвитку фінансових технологій. Такі стратегії в Україні прийнято публікувати у вигляді презентацій. Так, у Стратегії розвитку FinTech в Україні до 2025 року, яка була затверджена рішенням Правління Національного банку України № 453-рш від 09.07.2020 року, був представлений покроковий план створення в Україні повноцінної фінтех-екосистеми з інноваційними фінансовими сервісами і доступними цифровими послугами.
Основні аспекти, які були враховані при її розробці, включали:
- регуляторні підходи: впровадження гнучких та сприятливих регуляторних умов, що сприяють інноваціям, але при цьому забезпечують належний рівень нагляду та захисту споживачів; розвиток регуляторних "пісочниць" (regulatory sandboxes), де фінтех-компанії можуть тестувати свої інновації у контрольованому середовищі;
- інфраструктуру та технології: розвиток цифрової інфраструктури, включаючи широкосмуговий інтернет та мобільні мережі, які є основою для надання фінтех-послуг; інтеграція сучасних технологій, таких як блокчейн, штучний інтелект та машинне навчання, у фінансові продукти та послуги;
- підтримку інновацій та стартапів: створення спеціалізованих інкубаторів та акселераторів для фінтех-стартапів, що надають менторську підтримку, доступ до фінансування та інші ресурси; стимулювання співпраці між традиційними фінансовими установами та фінтех-компаніями для розвитку нових продуктів та послуг;
- фінансову інклюзію: забезпечення доступу до фінансових послуг для всіх верств населення, включаючи малозабезпечених, сільських жителів та інші вразливі групи; використання фінтех-рішень для спрощення процедур і зниження бар'єрів для входу на фінансовий ринок;
- фінансову грамотність та освіту: реалізація програм з підвищення фінансової грамотності населення, щоб громадяни могли ефективно користуватися новими фінансовими технологіями; включення фінансової грамотності до шкільних та університетських програм;
- кібербезпеку: впровадження стандартів та практик кібербезпеки для захисту даних користувачів та запобігання кібератакам; розробка національних стратегій з кібербезпеки у фінансовому секторі та інше.
Стратегія розвитку FinTech в Україні була невід'ємним елементом Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Вона була досить успішно реалізована в тих напрямках, які передбачались (так, дорожня карта реалізації цього стратегічного документа, який втілювався три з половиною роки, була виконана на 47%) [1]. Вона мала діяти до 2025 року. Але у зв'язку з повномасштабним воєнним конфліктом і проголошенням воєнного стану в Україні, НБУ переглянув свої цілі та завдання. НБУ, першим серед державних установ, розробив нову інституційну Стратегію, яка врахувала фактори впливу війни на умови функціонування фінансової системи і зробила акцент на захисті фінансової стабільності та відновленні країни. Ця стратегія була розроблена на основі нової Стратегії розвитку фінансового сектору України, яка була затверджена Національним банком України, Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на засіданні Ради з фінансової стабільності 19.03.2023 року. Як випливає з оприлюдненого документа, Стратегія передбачає спільні дії регуляторів та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у фінансовому секторі.
Нова інституційна Стратегія отримала назву: «Фінансова фортеця України» (далі – Стратегія) [2]. Стратегія є безстроковою. Завдання для України, що зазначені у цій Стратегії, були включені до Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом [3]. Йдеться про відновлення боргової стійкості України, збереження ліквідності, зменшення дефіциту фінансування та створення необхідних умов для участі комерційного сектору в повоєнному відновленні. Меморандум визначив ключові структурні реформи, спрямовані на зростання і євроінтеграцію, які мають бути впроваджені в Україні, заходи монетарної та валютної політики, планування відновлення та подальшого розвитку фінансової системи.
Стратегічні завдання Національного банку враховують виклики, що постають, у двох векторах: спротив російській агресії та відновлення країни. З огляду на це передбачені Стратегією ініціативи та заходи умовно поділені на фокуси: «фокус спротиву», під яким розуміють короткострокові заходи, спрямовані на забезпечення стабільності та недопущення погіршення ситуації у фінансовій системі та економіці загалом, включаючи застосування інструментів для контролю над інфляцією та курсом національної валюти, підтримання банківської системи тощо; «фокус відновлення», який включає середньострокові заходи для запуску перетворень, що стануть основою майбутньої відбудови та зростання економіки, наприклад: зниження бюрократичних бар'єрів, підвищення прозорості та конкурентності середовища, залучення інвестицій тощо [2].
Деталізація Стратегії здійснюється за п’ятьма стратегічними цілями, що зосереджені на основних функціях НБУ – забезпеченні цінової і фінансової стабільності та підтримка країни на шляху до перемоги. До них відносять:
- стратегічна ціль 1. «Стійка гривня», яка стосується забезпечення
стабільності грошової одиниці України, що є основною функцією НБУ та надважливе під час війни;
- стратегічна ціль 2. «Фінансова стабільність», що передбачає забезпечення стану фінансової системи, за якого, не зважаючи на усі зовнішні впливи, вона спроможна належно виконувати основні функції – фінансове посередництво та здійснення платежів – й успішно протистояти кризовим явищам. Це завдання особливо важливе під час війни;
- стратегічна ціль 3. «Фінансова система працює на відновлення країни» метою якої є сприяння відновленню економіки, відбудові країни, поверненню до стійких темпів економічного зростання;
- стратегічна ціль 4. «Сучасні фінансові послуги», що передбачає роботу фінансової системи безперебійно навіть під час війни, в умовах бойових дій чи у разі блекаутів. Одне з ключових завдань НБУ полягає в посиленні кібербезпеки та ефективності готівкового обігу, а також у подальшій цифровізації фінансових послуг, впровадженні нових технологій, поширенні безготівкових розрахунків;
- стратегічна ціль 5. «Ефективний центральний банк», яка полягає в забезпеченні стійкості, ефективності, безперебійної роботи НБУ як ключової умови виконання всіх попередніх цілей, зазначених у цій Стратегії [2].
Кожна з цих стратегічних цілей деталізується у 24 стратегічних ініціативах, на втіленні яких НБУ буде зосереджувати свої зусилля на протязі наступних років. Перші чотири стратегічні цілі спрямовані назовні, на задоволення потреб учасників фінансової екосистеми. П’ята ціль – «Ефективний центральний банк» – покликана поліпшити реалізацію місії та візії НБУ через внутрішню трансформацію, щоб відповідати викликам військової агресії. У Стратегії НБУ є певні ризики, що можуть негативно вплинути на її реалізацію. Вони пов’язані з тим, що війна зумовлює певну невизначеність, яка може впливати на стабільність фінансової системи, а отже і реалізацію даної Стратегії. Тому НБУ ідентифікував відповідні ризики для того, щоб бути готовим до дій в умовах різного роду загроз для реалізації власної Візії та Місії.
Відповідно до Стратегії, основними ідентифікованими ризиками є:
довготривалі військові дії з ескалацією на інші території чи країни; втрата довіри міжнародних партнерів до українських інституцій та зниження динаміки військової та економічної допомоги; погіршення співпраці з міжнародними партнерами та не відкриття переговорів про вступ до ЄС; уповільнення структурних реформ у країні; виснаження економіки України: зростання безробіття, непрогнозоване зростання дефіциту бюджету, платіжного балансу; урядові ініціативи, що можуть завадити досягненню монетарних цілей НБУ; тривала реінтеграція тимчасово окупованих територій; потенційна криза на світовому фінансовому ринку, що може спричинити світову рецесію та інші [2].
Зазначимо що, Стратегія є гнучким документом який, зважаючи на непередбачувані зовнішні обставини, періодично може оновлюватись, враховуючи нові економічні виклики, регуляторні вимоги, технологічні інновації та зміни у глобальному фінансовому середовищі. Це дозволяє стратегії залишатися актуальною та ефективною, сприяючи стійкому розвитку фінансового сектору України. Регулярне оновлення стратегії гарантує, що вона буде відповідати сучасним вимогам, підтримуючи економічну стабільність та конкурентоспроможність країни на міжнародній арені.
Література:
1. Нова Стратегія розвитку фінансового сектору України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nova-strategiya-rozvitku-finansovogo-sektoru-protistoyannya-viklikam-viyni-u-finansovomu-sektori-ta-pidtrimannya-vidnovlennya-ekonomiki-ukrayini
2. Стратегія НБУ «Фінансова фортеця України». URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Strategy_NBU.pdf?v=7
3. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. URL: 3/ https://mof.gov.ua/uk/memorandum_of_economic__financial_policies-677
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
