Формування доброчесності персоналу державних органів є нині актуальним завданням, вирішення якого обумовлює ефективність функціонування системи публічного управління. Особливу важливість вимоги доброчесності мають для митної служби, проходження якої пов’язано з можливими корупційними ризиками. Відповідно до результатів анонімного опитування зовнішніх заінтересованих сторін щодо вразливих до корупційних правопорушень напрямів діяльності Державної митної служби України за 2023 рік майже половина респондентів, що становить 48,8%, стверджує, що ніколи не стикались з проявами корупції з боку працівників Держмитслужби. Часто з проявами корупції з боку митників стикалися 29 (18,1%) учасників опитування, 31 (19,4%) – рідко. Більшість проявів корупції були пов’язані з прискоренням природного плину проходження митних процедур, завчасне запобігання створенню зайвих «проблем» при проходженні митних процедур та усуненням створених митниками штучних перешкод у проходженні митних процедур (83 респонденти, що в сумі становить 51,9%) [1].
Як зазначається у теоретичних джерелах, доброчесність – це послідовна реалізація у професійній та приватній сфері визнаних державою і суспільством морально-етичних цінностей, принципів та стандартів. Доброчесність має два основних рівня реалізації: індивідуальний (особистий) і корпоративний. Корпоративну доброчесність слід розуміти як закріплення на рівні свідомості більшої частини персоналу органу (підприємства, установи, організації) думок, уявлень та переконань про неприпустимість корупції, непотизму та фаворитизму [2]. Особлива значущість корпоративної доброчесності для персоналу Державної митної служби України обумовлено її завданнями, до яких належить забезпечення реалізації державної митної політики, зокрема забезпечення митної безпеки та захисту митних інтересів України і створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, збереження належного балансу між митним контролем і спрощенням законної торгівлі; забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил [3]. Співробітники Державної митної служби України відіграють вирішальну роль у захисті митних кордонів країни та забезпеченні справедливого збору мит і податків. Вони повинні бути чесними, етичними та відповідальними у своїй роботі, щоб зберегти ефективність роботи митної служби та авторитет у суспільстві.
Вказане обумовлює доцільність виокремлення основних принципів корпоративної доброчесності персоналу митної служби належать, на нашу думку, наступні. По-перше, це принцип чесності та прозорості. Представники митної служби повинні бути чесними в усіх своїх відносинах з громадськістю, у тому числі під час перевірки товарів, визначення мита та збору податків. По-друге, це принцип справедливості та неупередженості. Співробітники Державної митної служби України мають поводитися з усіма громадянами України, іноземцями та особами без громадянства справедливо та неупереджено, незалежно від форми власності підприємств чи вартості їхніх товарів, походження, національності чи інших ознак фізичних осіб. По-третє, це принцип верховенства права. Представники митної служби повинні добре знати вимоги митного законодавства, гарантії прав та свобод фізичних та юридичних осіб у митній сфері. По-четверте, це принцип підзвітності. Представники митної служби відповідають за свої дії та повинні відповідати за свої рішення. Вони повинні вести точні записи, документувати свої дії та бути готовими пояснити свої рішення керівникам і громадськості. По-п’яте, це принцип конфіденційності. Персонал Державної митної служби України повинен захищати конфіденційність конфіденційної інформації, включаючи комерційну таємницю, персональні дані та інформацію про розслідування. Вони повинні розкривати таку інформацію лише уповноваженим особам і відповідно до закону. По-шосте, це принцип об’єктивності у прийнятті рішень: Представники митної служби мають приймати рішення на основі закону, фактів і доказів, вони повинні уникати конфлікту інтересів і своєчасно повідомляти керівництву про його наявність відповідно до встановлених процедур. Вони не повинні приймати рішення, на які може вплинути особиста вигода, фаворитизм, непотизм або зовнішній тиск.
Література:
1. Інформація про результати анонімного опитування зовнішніх заінтересованих сторін щодо вразливих до корупційних правопорушень напрямів діяльності Держмитслужби за 2023 рік https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi
2. Шопіна І. М. Формування корпоративної доброчесності як мета кадрового забезпечення управління в органах Національної поліції України. Правові новели. 2023. №20. С. 160-165. DOI https://doi.org/10.32782/ln.2023.20.22
3. Положення про Державну митну службу України: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227. https://customs.gov.ua/polozhennia
____________________
Науковий керівник: Юрій Віталійович Гаруст, доктор юридичних наук, професор
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
