Вивчення та імплементація передового зарубіжного досвіду в сфері правового регулювання є важливим чинником динамічного розвитку вітчизняного законодавства та підвищення його ефективності [1; 2; 3; 4]. На тлі процесів європеїзації законодавства України про азартні ігри, першочерговий інтерес становить досвід держав Східної Європи, зокрема, географічних сусідів України: Болгарії, Польщі, Словаччини та Угорщини. Починаючи з другої половини ХХ століття, розвиток правового регулювання сфери азартних ігор у зазначених державах та Україні відбувався за вельми подібних соціально-економічних та політико-правових умов. До 90-х років ХХ ст. він протікав в умовах державної власності на основні засоби виробництва, централізованого планування економіки, панування комуністичної доктрини, яка табуювала ідеї особистого збагачення, суворого державного контролю у всіх сферах господарської діяльності (в т.ч., у сфері культури, розваг і дозвілля), жорсткої системи покарань за зайняття нелегальним бізнесом тощо. Починаючи з 90-х років ХХ ст., майже всі держави Східної Європи (чи не єдиним винятком є Білорусь) відмовившись від комуністичної ідеології, здійснили стрімкий перехід від централізованої планової до ринкової економічної системи шляхом лібералізації економіки, дерегуляції ціноутворення, приватизації державних підприємств і ресурсів. Зрештою, на їх теренах запанувала ринкова економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, справедливої конкуренції, підприємницької ініціативи як основного чинника розвитку бізнесу.
Під впливом означених процесів національні системи правового регулювання сфери азартних ігор у державах Східної Європи розвивалися за схожими сценаріями, що дозволяє здійснити їх коректний порівняльний аналіз на однакових історичних етапах та в наближених історичних умовах. З іншого боку, на відміну від України, Болгарія, Польща, Словаччина та Угорщина вже мають членство в ЄС і набагато далі просунулися в напрямку європеїзації національного законодавства (зокрема, законодавства про гральний бізнес), зіштовхуючись на цьому шляху з численними викликами, докладаючи значних зусиль для їх подолання. У цьому сенсі переоцінити їх досвід (як негативний, так і позитивний) просто неможливо: і їх здобутки, і допущені ними прорахунки в правовому регулюванні грального бізнесу становлять чималий інтерес для сучасної України, яка наполегливо рухається курсом на євроінтеграцію.
Важливою умовою ефективності адміністративно-правового регулювання відносин у сфері організації та проведення азартних ігор є імплементація передового зарубіжного досвіду. Особливий інтерес в цьому контексті становить досвід Східноєвропейських держав, які, з одного боку, мають схожу з українською історію розвитку сфери азартних ігор (перехід від майже тотальної заборони до легалізації приватного грального бізнесу), а, іншого – успішно інтегрувалися в економічну і правову системи ЄС, тобто вже здолали шлях, яким ще тільки належить пройти Україні.
Як засвідчив проведений аналіз, на цьому шляху держави Східної Європи (зокрема, Болгарія, Словаччиня, Угорщина та Польща) зіштовхувалися з відчутними проблемами. Нерідко давалися взнаки недоліки законодавства, лакуни правового регулювання, вади понятійно-категоріального апарату, проблеми тлумачення правових норм, неузгодженість правозастосовної практики.
Утім, з плином часу більшість цих проблем вдалося вирішити, і, зрештою, в ключових аспектах адміністративно-правового регулювання грального бізнесу держави Східної Європи досягли помітного прогресу. В розвитку галузевого законодавства географічних сусідів України, інтегрованих в економіко-правову систему ЄС, нині домінують загальноєвропейські тенденції до легалізації мультиюрисдикційних азартних ігор, впровадження принципів відповідальної гри, забезпечення соціальної відповідальності грального бізнесу, посиленні державного і громадського контролю в сфері азартних ігор та інші.
Окреслені тенденції слугують надійним орієнтиром для розбудови правових засад грального бізнесу в Україні, яка впевнено рухається шляхом інтеграції до економічної системи ЄС. Їх урахування є важливим елементом широкої регуляторної адаптації до ключових елементів acquis Європейського Союзу, передбаченої Преамбулою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Системне урахування цих тенденцій при оновленні галузевого законодавства істотно сприятиме забезпеченню стабільності і безпеки грального бізнесу, його контрольованості державою і громадськістю, мінімізації його негативних соціально-економічних наслідків. В силу своєї практичної значущості вони вже зараз знаходять помітне відображення у національних законах і підзаконних нормативно-правових актах з питань організації та проведення азартних ігор.
Разом з тим, на сьогодні далеко не всі об’єктивні тенденції адміністративно-правового регулювання грального бізнесу на теренах ЄС повною мірою втілені у вітчизняному законодавстві. Частково це пояснюється незавершеністю євроінтеграційних процесів, що віддаляє перспективи запровадження в Україні мультиюрисдикційних азартних ігор та надання права на організацію азартних ігор юридичним особам-нерезидентам. Частково це можна також пояснити несприятливою соціально-політичною кон’юнктурою: в умовах повномасштабного військового конфлікту, триваючого в Україні, питання грального бізнесу не завжди перебувають “на вістрі” суспільної уваги. Однак, головним чинником, який знижує якість та ефективність адміністративно-правового регулювання сфери азартних ігор, є відсутність чіткого уявлення про перспективні напрями його розвитку.
З нашої точки зору, при окресленні таких напрямів слід спиратися на загальноєвропейські тренди правового регулювання в сфері азартних ігор, як-то: посилення вимог щодо допуску громадян до участі в азартних іграх; розвиток механізмів самообмеження на участь в азартних іграх; заборона будь-яких форм реклами та популяризації азартних ігор; оптимізація системи публічного адміністрування сфери азартних ігор; посилення ролі територіальних громад та органів місцевого самоврядування в регулюванні питань грального бізнесу; розширення спектру наглядових, контрольних і юрисдикційних повноважень державних регуляторів грального бізнесу.
Список використаних джерел:
1. Zapototska, O., Gurzhii, T., Gurzhii, A. The law as the source of state policy in Ukraine. Journal of Law and Political Sciences. 2023. № 4 (39). P. 374-392.
2. Jakuszewicz A., Gurzhii, T., Gurzhii, A. Public Law and Administration Under Conditions of Hybrid Warfare (The Experience of Ukraine). Comparative Law Review. 2021. №27. P. 195-218.
3. Гуржій Т.О. Правове регулювання адміністративно-деліктних відносин. Вісник прокуратури. 2008. №8. С. 92-99.
4. Goncharuk S., Kuzmenko O., Berlach A., Yarmaki K. Establishment of the institute of administrative responsibility in the legal system of Ukraine. Journal of Law and Political Sciences. 2021. Vol. 26-1, P. 261-284.
____________________
Науковий керівник: Гуржій Тарас Олександрович, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права, Державного торговельно-економічного університету
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
