Формування ефективної стратегії наукового дослідження, вибір правильного та найбільш результативного вектору отримання нових знань безпосередньо залежить від раціонально підібраного методологічного інструментарію, який уможливлює багатоаспектне вивчення певної наукової проблематики. Дослідження інституту цивільно-правової відповідальності Держави за дії її органів та дії юридичних осіб, що належать Державі, не є виключенням та вимагає ретельного і комплексного аналізу, якого можна досягнути тільки завдяки плюралістичному підходу до методології вивчення предмету такого дослідження. У сучасних реаліях розвитку юридичної науки та інституту цивільно-правової відповідальності Держави відхід від методологічного монізму очевидний і виправданий, що, у свою чергу, і зумовлює різноманітність методів та підходів у межах наукового дослідження.
Враховуючи зазначене вище, особливу цінність у виборі методологічного інструментарію для вивчення правової природи інституту цивільно-правової відповідальності Держави становлять, зокрема, такі методи: діалектичний та метафізичний методи, метод аналізу та синтезу, історико-правовий та порівняльно-правовий методи.
Актуальною є думка Р. М. Шевчука про те, що діалектика та її категорії є аксіоматичними підвалинами будь-якого справді наукового світогляду та мають слугувати теоретичним фундаментом та понятійним каркасом методологічної свідомості сучасного дослідника, у тому числі дослідника-правознавця [1, с. 219]. Діалектичний метод дослідження не втратив своєї актуальності та значимості, певною мірою, завдяки вагомій практичній ефективності, адже він дозволить автору, серед іншого, здійснити повноцінний аналіз сучасного стану досліджень проблематики цивільно-правової відповідальності Держави, а також розглянути цивільно-правову відповідальність Держави як складову юридичної відповідальності, встановити їх взаємозв’язок та відмінності.
Метафізика, як загально-науковий метод дослідження, визнає речі, явища, процеси відособленими один від одного та використовується для аналізу абстрактних ідей або понять, які не можуть бути перевірені емпірично. Саме тому метафізичний метод уможливлює вивчення понять «державний орган», «суб’єкт владних повноважень», так би мовити, в ізоляції від інституту цивільно-правової відповідальності Держави, а також глибинний аналіз юридичної ролі та статусу державних органів.
За допомогою методу синтезу та аналізу розкривається зміст понять, що складають предмет дослідження, здійснюється класифікація досліджуваних загальнотеоретичних категорій, формулюються проміжні та загальні висновки [2, с. 27]. Отже, використання інструментарію саме цього методу буде незамінним під час формування підсумків наукової роботи та її підрозділів, що, у свою чергу, сприятиме кращому її структуруванню та смисловому сприйняттю читачем і самим дослідником.
Варто зазначити, що важливим для пізнання явища цивільно-правової відповідальності Держави також є історико-правовий метод, адже завдяки історичній ретроспективі ми можемо оцінити еволюцію цього правового інституту не тільки в праві України, а й у площині міжнародного права. Критичний погляд на різні етапи розвитку предмета дослідження дозволить сформувати підґрунтя для всебічного глибинного пізнання проблематики дослідження і виокремити певні закономірності щодо становлення матеріально-правового регулювання цивільно-правової відповідальності Держави у світі.
Складно не погодитись із твердженням про те, що побудова цілісної теорії знань про цивільно-правову відповідальність Держави не можлива без звернення до правового досвіду інших країн. Для таких цілей особливо цінним є використання порівняльно-правового методу, адже інструментарій останнього дозволить подивитись під особливим кутом зору на низку традиційних проблем юридичної науки з урахуванням тенденцій розвитку права в сучасному світі. Не менш значущою особливістю порівняльно-правового методу є дуалістичний спосіб його застосування, а саме: «вертикальне та горизонтальне дослідження» [3, с. 158], – який сприятиме не тільки вивченню особливостей та результатів еволюції цивільно-правової відповідальності Держави і засад матеріально-правового регулювання в системі права України, а й дасть змогу дослідити та порівняти становлення цивільно-правової відповідальності Держави на певному етапі розвитку суспільних відносин в різних правових сім’ях та правових системах.
У підсумку, слід зазначити, що правильно обрані методи наукового дослідження допоможуть досліднику сформувати автентичні та ціннісні наукові висновки, які стануть основою для розвитку наукової бази у правовій науці та підвищення якості правового регулювання питання цивільно-правової відповідальності Держави за дії її органів та дії юридичних осіб, що належать Державі.
Література:
1. Шевчук Р. М. Ще раз про діалектичний метод у правознавстві. Підприємництво, господарство і право. Філософія права. 2016. Вип. № 11. С. 216-219.
2. Завгородній В. А. Теоретичний інструментарій дослідження феномену впливу практики Європейського суду з прав людини на юридичну діяльність в Україні. Вісник ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка. 2019. № 1 (85). С. 20-30.
3. Юркевич Х. І. Порівняльно-правовий метод у конституційно-правових дослідженнях. Підприємництво, господарство і право. Конституційне право. 2019. Вип. № 2. С. 156-160.
____________________
Науковий керівник: Майданик Роман Андрійович, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
