1 травня 2022 року в Україні набрав чинності Закон №2201-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану». Зміни, внесені цим законом, спрямовані на забезпечення безперебійного функціонування судової системи, що є критично важливим для підтримання правопорядку та захисту прав людини в екстремальних умовах. Закон передбачає низку нововведень, що дозволяють більш гнучко реагувати на виклики, які виникають під час ведення воєнних дій. Зокрема, було впроваджено зміни, які регулюють процеси кримінального судочинства, забезпечуючи їхню адаптацію до умов обмеженого доступу до правосуддя, зменшення кількості суддів, евакуації судів та інших викликів, пов'язаних з війною.
Однак Закон №2201-IX не був єдиним нормативним актом, який вплинув на регулювання кримінального процесу в умовах воєнного стану. Протягом 2022 року Кримінальний процесуальний кодекс України неодноразово оновлювався та доповнювався іншими законами, що враховували нові виклики, які постали перед судовою системою. Кожен із цих законів був спрямований на те, щоб забезпечити адаптацію кримінального процесу до надзвичайних умов, викликаних війною, та зберегти функціональність і справедливість судової системи в умовах, коли її робота піддається серйозним випробуванням.
Відповідно до частини 3 статті 31 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), розгляд кримінальних справ у першій інстанції, що стосуються злочинів, за які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, повинен здійснюватися колегією з трьох суддів. Однак законодавець передбачив альтернативу: якщо обвинувачений подає відповідне клопотання, справу може розглядати суд присяжних. У такому випадку до складу суду входять два професійних судді та троє присяжних. Це положення відображає прагнення до забезпечення більшої демократичності та прозорості судового процесу, де участь громадян у здійсненні правосуддя через інститут присяжних гарантує справедливість і об’єктивність.
Проте, у зв'язку з введенням воєнного стану, законодавство зазнало значних змін, які вплинули на роботу судів. Зокрема, частина 10 статті 615 КПК встановлює, що під час воєнного стану розгляд кримінальних справ щодо злочинів, за які передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється виключно колегією з трьох суддів. Суд присяжних у таких випадках не залучається, за винятком тих випадків, коли склад суду, що включав присяжних, було визначено до введення воєнного стану та до набрання чинності відповідною частиною закону. Це свідчить про те, що в умовах воєнного стану суд присяжних фактично не функціонує для нових справ, що суттєво змінює структуру судочинства в країні. Стаття 615 КПК має пріоритет над статтею 31 КПК, що означає, що під час воєнного стану розгляд кримінальних справ здійснюється без участі присяжних, навіть якщо обвинувачений подав відповідне клопотання.
Ця зміна має серйозні наслідки для прав обвинувачених, оскільки обмежує їхнє право на розгляд справи судом присяжних, яке є важливою гарантією об'єктивності та неупередженості процесу. Після завершення воєнного стану це питання потребуватиме ретельного аналізу та оцінки, аби з'ясувати, чи було це обмеження виправданим і чи відповідало воно принципам верховенства права та дотримання прав людини. Рішення про скасування суду присяжних в умовах воєнного стану було прийнято з урахуванням надзвичайних обставин, але наслідки цього рішення можуть мати довготривалий вплив на довіру до судової системи та загальну правову культуру.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
