Об’єктами цивільних прав визнаються матеріальні та нематеріальні блага, стосовно яких між суб’єктами цивільного права виникають відносини, що складають предмет цивільно-правового регулювання. Сучасна доктрина цивільного права визнає множинність об’єктів цивільних прав. Поширеною є точка зору науковців про неможливість існування безоб’єктних цивільних правовідносин. В наш час у юридичній літературі переважна більшість правників визначають об’єкт цивільних прав через поняття «благо». Поняття об'єкта цивільних прав не знайшло свого законодавчого закріплення, і є сугубо теоретичним поняттям. Перелік об'єктів цивільних прав закріплений у статті 177 ЦК України. Відповідно до норм Цивільного кодексу України, до об’єктів цивільного права віднесені речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно, в тому числі майнові права; роботи і послуги; інформація; результати інтелектуальної діяльності, у тому числі виключні права на них; нематеріальні блага. Проблеми об’єктів у цивільному праві висвітлюються у працях відомих вчених різних періодів розвитку цивілістичної думки: Н. Г. Александрова, К. О. Берновського, М. І. Брагінського, Є. В. Васьковського, Ю. С. Гамбарова, Д. М. Генкіна, В. П. Грибанова, О. С. Йоффе та інші.
Особливим та проблемним об’єктом дослідження, який я хочу дослідити є послуга, як нетиповий об’єкт цивільного права. Під послугою розуміється особлива споживча вартість, що виникає в процесі праці, але отримала вона таку назву тому, що праця надає послуги не в якості речі, а в якості діяльності. Сьогодні існує багато різноманітних видів договорів про надання послуг, такі договори: перевезення, транспортного експедирування, зберігання, страхування, доручення, комісії тощо. Проте усі види договорів про надання послуг неможливо передбачити у ЦК України, оскільки їх багато.
Неоднозначним у науці цивільного права є віднесення до об’єктів цивільного права клітин людини. Тобто людські органи, тканини, анатомічні матеріали, будучи лікувальними, медичними засобами, що дозволяють вирішувати проблеми фізичної особи, є тим благом, яке фігурує в правовому середовищі, а тому можуть бути віднесені до об’єктів цивільного права.
Одним із яскравих прикладів неоднозначності в підході до юридичної кваліфікації є такий об’єкт, як газопровід, для визначення правового режиму якого варто його розглянути крізь призму сутності нерухомості. Магістральні газопроводи є об’єктами, обмеженими в цивільному обороті, оскільки можуть перебувати тільки в державній власності, Такий правовий режим магістральних газопроводів виключає можливість вчинення правочинів щодо них за участю фізичних та юридичних осіб, крім передачі споруд трубопровідного транспорту в державну власність. У результаті вільно оборотоздатними об’єктами залишаються тільки промислові газопроводи.
Об'єктами цивільних прав є все те, з приводу чого складаються цивільні правовідносини і на що спрямовані суб'єктивні цивільні права та суб'єктивні цивільні обов'язки. Будь-який об'єкт повинен задовольняти потреби й інтереси учасників цивільних правовідносин, в іншому разі він не розглядатиметься як об'єкт цивільного права. Суперечливість та неоднозначність чинного законодавства, що вливає на розуміння певного об’єкта та його правового режиму, бо чинне законодавство України повинно йти паралельно із розвитком суспільства.
Література:
1. Крат В. І., Спасибо-Фатєєва І. В. Цивільний кодекс України : науково-практичний коментар / за заг. ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Х., 2010. – Т. 4. Об’єкти. Правочини. Представництво. Строки. – С. 61-69.
2. Спасибо-Фатєєва І. Види обєктів цивільних прав / І. Спасибо-Фатєєва // Часопис цивілістики, випуск №18 – С. 13-18.
|