Т. Мартинюк наводить перелік ключових функцій правової ідеології: «Зростає і значення функцій, які виконує правова ідеологія, зокрема інтегративної, завдяки якій відбувається об’єднання різних соціальних утворень для успішного існування і розвитку суспільства; аксіологічної функції, яка реалізується через формування і пропагування правових цінностей та ідеалів, покликаних виступати орієнтирами для суспільного розвитку; мобілізуючої функції, тобто певна ідеологічна переконаність спонукає людину на ті чи інші дії чи бездіяльність» [1, с. 41]. Правовий лібералізм виконує інтегративну функцію, реалізуючи принцип свободи у різних галузях права та сферах суспільного життя, об’єднуючи різні доктрини та принципи (правової держави, громадянського суспільства, права людини тощо). Аксіологічна функція реалізується через доступність змісту ліберальних ідей для суспільної свідомості, а відтак покладається критерій для законодавця – правова визначеність. Правовий лібералізм відстоює ключову цінність права як пізнаної свободи.
Є різні підходи до класифікації правових ідеологій, зокрема, найпоширенішим є поділ залежно від типу праворозуміння. В. Калітинський зазначає: «Основою природно-правових ідеологій є гуманістичний правовий ідеал, що базується на правових принципах: гуманізму, верховенства права, людської гідності. Прикладом правової ідеології, що ґрунтується на концепції природно-правового розуміння, є ліберальна ідеологія» [2, с. 11-12]. Отже, правовий лібералізм розглядається як приклад природно-правової ідеології і не безпідставно, оскільки принцип свободи є базовим природним законом у природно-правових вченнях. Саме тому ліберальна доктрина стала домінуючою для розвинутого суспільства, оскільки принцип свободи, що розгортається у економіці, політиці, праві, соціології доводить свою прогресивність порівняно із етатичними, державницькими, авторитарними підходами.
О. Мошенський вказує на основні змістовні ідеї, що охоплює правовий лібералізм як правова ідеологія: «Лібералізм проголошує історичну необхідність утвердження всебічної і якнайширшої свободи в сфері особистого життя (свобода самореалізації, самовираження), в сфері економічного життя (свобода підприємництва, торгівлі, володіння і розпорядження власністю), в сфері політичного життя (свободу обирати і бути обраним, свободу від незаконного примусу, верховенство закону і розподіл влад)» [3, с. 49]. Варто погодитись, що ліберальна ідеологія стала трактуватись дуже широко, настільки, що практично всі цивілізаційні правові цінності мають до неї стосунок, все, що так чи інакше закладає принцип свободи, незалежності вважається лібералізмом. Правовий лібералізм багаторівневий: особистий рівень заснований на індивідуальній свободі та обмеженого втручання держави в особисте життя та самовираження; економічний вимір заснований на приватній власності; політичний вимір на принципах демократії.
Література:
1. Мартинюк Т. М. Правова психологія та правова ідеологія: особливості формування в Україні. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. 2019. Вип. 8. С. 38-45.
2. Калітинський В. М. Сучасні різновиди правових ідеологій: філософськоправовий вимір : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.12 "Філософія права". Львів. держ. ун-т внутр. справ, Львів, 2016. 18 с.
3. Мошенський О. С. Криза сучасного лібералізму. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: тези VІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 1 груд. 2017 р.). Харків. нац. Ун-т внутр. справ. Харків, 2017. С. 48-52.
____________________
Науковий керівник: Гоцуляк Юрій Вікторович, доктор юридичних наук, доцент, Донецький національний університет імені Василя Стуса
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
