ІНВЕСТОРИ В КОРПОРАТИВНІ ОБЛІГАЦІЇ: РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАХИСТ ЇХ ПРАВ В УКРАЇНІ
09.02.2009 21:34
Автор: Хмарська Яна Віталіївна, аспірант кафедри господарського права та господарсько-процесуального права Інституту економіко-правових досліджень НАН України
Відповідно до ч.2 ст. 2 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» учасниками фондового ринку є емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку. Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства [1].
В цій доповіді автор більш детально зупиниться на можливостях, а також правах та обов’язках інвесторів в облігації, зокрема фізичних особах, які інвестують власні кошти в будівництво житла.
Придбання облігацій встановлює певні взаємні права і обов’язки, типові для боргових відносин, що існують між кредиторами та боржниками. Зокрема, основними правами власника облігацій (після їх придбання) є:
- право на повернення повної суми коштів, наданих у борг емітенту або погашення такої суми відповідним майном;
- право на отримання обіцяної емітентом винагороди за користування коштами, що були ним позичені;
- право вимагати своєчасну сплату заборгованості;
- право власності на облігації. Останнє означає, що власник облігації може володіти, користуватися та розпоряджатися облігаціями, які йому належать, без будь-яких обмежень, якщо такі не зазначені в умовах випуску.
З іншого боку, власник облігації зобов’язаний:
- повністю сплатити вваріть облігації, тобто позичити грошові кошти у розпорядження емітента на обумовлений строк, утримуючись від вимоги дострокового погашення заборгованості;
- надати кошти позики безумовно, не висуваючи при цьому будь-яких вимог, та деякі інші зобов’язання [2, с. 136-137].
Емісія облігацій під житло є одним із законодавчо допустимих способів залучення коштів фізичних осіб в будування нерухомості. Привабливість облігацій для інвесторів – фізичних осіб полягає в тому, що придбаваючи пакет облігацій, інвестор в договорі закріплює за собою конкретну квартиру, при цьому підписує договір резервування квартири. Після здачі житлового будинку в експлуатацію інвестор отримує свою квартиру і повертає компанії-забудовнику (емітенту облігацій) пакет облігацій [3, с. 20].
Таким чином, облігації є засобом продажу прав на нерухомість, яка будується з метою подальшого отримання інвестором завершеного будівництва житла за ціною, що не перевищує вартість оплаченої облігації, відповідно до норм та положень ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок».
Пакет облігацій представляє собою цільові безвідсоткові облігації в кількості, достатній для придбання обраної інвестором квартири. Так, інвестор має ряд переваг. Він закріплює за собою майнові права на проінвестовану частину квартири, отримує гарантію на цільове використання внесених коштів, має можливість в будь-який момент продати майнові права на квартиру за ціною, що відрізняється від номіналу, отримує квартиру за ціною, що зазначена в облігації, якщо вартість квартири на момент її отримання перевищує вартість облігацій, може не хвилюватися відносно вторинного перепродажу квартири іншому інвестору, так як має в особі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку контролера за діяльністю і фінансовим станом компанії-забудовника [4, с. 12].
При придбанні облігації інвестор отримує право на отримання 1 (0,10 або 0,01) кв.м. житлового приміщення. Строк обігу облігації реєструється довше, аніж запланований строк будівництва житла (облігації можуть бути погашені достроково). Номінал однієї облігації визначається за вартістю, що наближена до собівартості будівництва. Продажа облігацій здійснюється пакетом облігацій (кількість облігацій в пакеті відповідає кількості квадратних метрів житлового приміщення, що придбавається) за договором купівлі-продажу облігацій. Адреса житлового приміщення, що придбавається фіксується в договорі купівлі-продажу облігацій, конкретні характеристики такого житла зазначаються в договорі резервування або укладається ще один договір – договір інвестування будівництва шляхом купівлі-продажу облігацій [5, с. 4-5].
Відповідно до ст. 633 ЦК України [6], інформацію про випуск цінних паперів можна розглядати в якості публічного договору, що передбачає закріплення однакових умов для усіх осіб, що придбавають облігації.
На думку автора, при погашенні вищезазначених облігацій можуть виникнути істотні перепони для реалізації прав власників облігацій, оскільки:
- усі власники облігацій мають рівні права на отриманні однієї і тієї ж площі (метрів), навіть якщо вона вже будь-яким чином закріплена за одним з них, що може призвести до появи конфліктів між власниками облігацій і емітентом;
- за умовами емісії, коли емітент зобов’язується надати власнику однієї облігації 1 кв. м. в будівлі, залишається незрозумілим, яким чином емітент надасть його і яким чином проведе відповідне оформлення, якщо власник забажає обмежитися тільки цим 1 кв. м. [7, с. 13].
Таким чином, випуск цільових облігацій з метою фінансування будівництва в тому виді, в якому воно присутнє на ринку нерухомості в даний час, може створити масу проблем для емітента та не менше проблем для інвестора. На думку автора, таких проблем можна уникнути шляхом випуску іменних облігацій. Так, згідно з п. 4 ст. 197 ЦК України, права, посвідчені іменним цінним папером, передаються в порядку, встановленому для уступки права вимоги (цесія). Відповідно, в обов’язки власника облігацій, що має намір здійснити їх відчуження на вторинному ринку, буде входити письмове повідомлення емітента, а якщо інформацією про випуск цінних паперів як публічним договором буде передбачена письмова згода емітента як умова уступки права вимоги, тоді власники облігацій зможуть розпоряджуватися ними тільки за згодою емітента у відповідності до ст. 516 ЦК України. В цьому випадку проблем з отриманням однієї і тієї ж квартири невизначеним колом осіб не буде.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що ринок облігацій, який достатньо швидко розвивається в Україні, стане своєрідним тестом довіри інвестора до вітчизняних компаній-забудовників. Неодмінною умовою для появи такої довіри повинно бути надання свободи в придбанні і продажу облігацій в будівельній галузі. З урахуванням вищевикладеного, ринок облігацій можна вважати демократичним ще і тоді, коли буде приділятися підвищена увага дрібним інвесторам – фізичним особам.
Література:
1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006. www.rada.gov.ua
2. Сухонос В.В., Завальна Ж.В., Старшинський М.В. Правове регулювання цінних паперів в Україні: Навч. посібник. – Суми, 2005. – 327с.
3. Дроздова Н. Как облигации могут простроить дом? – Юридическая практика. - № 13(535). – 25.03.2008. - С.20.
4. Калиненко Я. Эмиссия облигаций под жилье. – Юридическая практика. - № 8(478). – 20.02.2007. – С.12.
5. Доценко-Билоус Н. Целевые облигации как способ финансирования строительства. – Юридическая практика. - № 13(379). – 28.03.2005. – С.4-5.
6. Цивільний кодекс України від 16.01.2003. www.rada.gov.ua
7. Бондарь А., Лозицкий А. О применении целевых облигаций в финансировании строительства. – Юридическая практика. - № 25 (391). – 21.06.2005. – С.13.
e-mail: syanya@meta.ua
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
