ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПРАВ ДІТЕЙ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ
02.12.2006 23:51
Author: Русенко Ірина Ярославівна, студентка 1-го курсу Юридичного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка, призер ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу - захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України
[Theory and history of the state and law. History of political and legal studies]
Повага до держави визначається ставленням суспільства до своїх дітей, вони є майбутнім будь-якої країни, перспективою її розвитку і процвітання. Тому Україна зобов'язана забезпечити дітей усім необхідним для нормального їхнього розумового, фізичного, культурно-національного розвитку.
В Україні спостерігаємо спалах інтересу до такої незвичної для вітчизняного суспільно-гуманітарного контексту проблеми, як права дитини. Тернопільська область не є виключенням. Проблеми прав дітей набувають все більше актуальності. Тернопільщина це аграрна область і найбільша кількість дітей проживають в районних центрах та селах. В таких умовах порушення прав дітей є найбільш масовими. Це пов’язано з правовим нігілізмом стосовно прав дітей. Як і батьки так і діти сільської місцевості не знають правових норм. В разі порушення, дітям невідомо до яких державних органів необхідно звертатись за захистом, а ті, в свою чергу, не пропагують та не роз’яснюють своїх можливостей та повноважень. Такий стан справ спостерігається і в інших регіонах України.
На даний час існують проблеми, що потребують невідкладних дій держави, а саме дитяча безпритульність, зростання кількості дітей-сиріт, зловживання майновими правами дітей, порушення прав дітей тощо. Для вирішення цих соціальних питань потрібно певні кошти, висока правосвідомість громадян, економічна розвиненість держави.
Нормативною основою в сфері захисту прав дитини є міжнародні нормативно-правові акти, у першу чергу Загальна декларація прав людини, Конвенція про права дитини, Європейська Конвенція про здійснення прав дітей, Мінімальні стандартні правила Організації Об'єднаних Націй, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх ("Пекінські правила") та національні – це насамперед стаття 51 чинної Конституції України, в якій передбачено, що сім'я перебуває під захистом держави. Слід виділити Закон України № 2402-ІІІ від 26 квітня 2001 року "Про охорону дитинства", Закон України від 21 листопада 1992 року "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в якому встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки таких сімей.
Держава законодавчо наділяє новонароджених (незалежно від статі, раси, національної приналежності, здоров'я) правоздатністю. Молода Українська держава, маючи в своїй історії геноцид людини, особи, зорієнтувала свою діяльність на захист права на життя, як найвище право людини. Визначила право на вільний і всебічний розвиток особистості. Процес розвитку, виховання і захисту підростаючого покоління є першоосновою функціонування суспільства, тому що діти - гарант самозбереження, здоров'я і поступу нації.
Таким чином, вкладаючи ресурси в дітей, держава зміцнить майбутні продуктивні сили, забезпечить стабільність добробуту.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
