ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
07.05.2009 01:04
Автор: Антоненко Михайло Іванович, кандидат історичних наук, доцент, начальник кафедри теорії та історії держави і права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Посилення світових інтеграційних процесів сприяє розширенню міждержавних зв’язків України й відкриває можливості для вдосконалення регіональної політики нашої держави відповідно до вимог Європейського Союзу та розв’язанню проблем прикордонних регіонів через розширення їх повноважень на нормативно-правовому рівні. В Україні під впливом європейських процесів (розвиток політичного та соціально-господарського міжнародного співробітництва на рівні регіонів є одним із найважливіших завдань сучасної Європи) утверджується значення можливостей і прагнень адміністративно-територіальних одиниць до поступовому подолання диспропорцій у соціально-економічному розвитку територій на основі розвитку транскордонного співробітництва, яке повинно здійснюватися в межах компетенції територіальних общин або властей відповідно до міжнародних актів та чинного законодавства держав, прикордонні регіони яких беруть участь у ньому.
Транскордонне співробітництво є складним феноменом сучасної політико-правової дійсності. Цей специфічний вид міжнародних відносин охоплює два рівні - рівень співпраці між органами влади (який, перед усім, складається з наступних підрівнів, що виділяються на підставі критеріїв суб'єктного складу й просторової сфери діяльності щодо створення умов для встановлення й розвитку зв'язків прикордонних територій: співпраця прикордонних національних регіонів, співпраця центральних органів державної влади суміжних держав, а також одностороння (обмежена кордонами державної території) діяльність органів влади всіх рівнів зі створення сприятливих умов для здійснення співпраці регіонів) і рівень недержавної співпраці (на якому здійснюється взаємодія суб'єктів публічного й приватного права, що не мають владних повноважень).
Нормативно-правове регулювання транскордонного співробітництва в Європі та Україні здійснюється на основі наступних нормотворчих рівнів – міжнародного (правові акти міжнародних інституцій), міждержавного (міжнародні угоди двох, або декількох держав), національного (правові акти центральних органів державної влади) та місцевого, який можна розділити на два види: правові акти місцевих органів державної виконавчої влади й акти органів місцевого самоврядування. В умовах підвищення ролі децентралізації в розвитку держави та розширення повноважень місцевих органів влади, особливої уваги заслуговує регіональний рівень. Територіальні общини або власті мають право здійснювати транскордонне співробітництво на суміжних територіях у межах, установлених національними правовими системами зацікавлених держав. Обґрунтовано, що транскордонні відносини не підпадають під державну компетенцію в галузі міжнародних відносин; місцеві органи влади можуть співпрацювати з відповідними органами влади інших країн в межах своєї компетенції, згідно із законодавством, міжнародними зобов`язаннями та зовнішньою політикою держави; регіони мають право у рамках повноважень укладати угоди про транскордонне співробітництво.
Формування нормативно-правової основи транскордонного співробітництва є проблемою передусім центральних органів держави, а також тих держав, які мають суміжні території й зацікавлені в розвитку такого виду відносин. Положення правових актів повинні вирішити багато проблем, які відносяться до сфери економіки, культури, екології, інформаційних технологій, а також забезпечити гармонічне функціонування прикордонних територій і нормативної бази сторін, які здійснюють співробітництво. На законодавчому рівні необхідно розмежувати функції та повноваження органів місцевого самоврядування, місцевих та центральних органів виконавчої влади стосовно прикордонного співробітництва; уточнити питання територіальної належності, адміністративної суб’єктності в системі транскордонного співробітництва, рівень компетенції місцевих органів влади, задіяних у транскордонному співробітництві та відповідну організаційну структуру.
Успішний розвиток суміжних прикордонних територій можливий за умови чіткої визначеності концептуальних засад, які повинні бути закріплені в міждержавних рамкових угодах, а також у лібералізації правових норм, які регулюють порядок в’їзду, виїзду та перебування іноземців на прикордонній території. Необхідно удосконалити митні правила перетину кордону місцевим населенням, систему податкових пільг, надати державні гарантії закордонним інвесторам, спростити реєстрацію організацій і осіб, які здійснюють інвестиційну діяльність на прикордонних територіях.
e-mail: antm71@yandex.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
