Author: Корната Руслана Олександрівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Theory and history of the state and law. History of political and legal studies. Philosophy of law]
Тривалий час на теренах колишнього СРСР існувала радянська система і панувала ідеологія КПРС, яка пропагувала марксистсько-ленінське розуміння державно-правових явищ та процесів, запроваджувала у суспільну свідомість вульгарно-класовий підхід до трактування понять держави і права, гіперболізуючи при цьому роль та значення насильства у їх функціонуванні, підкреслюючи службовий характер даних соціальних інститутів у рамках пануючого класу. Сучасне ідеологічне спрямування саме такої науки, як теорії держави і права полягає у відмові їх від обмежень та догм марксистсько-ленінського періоду розвитку юридичної науки і утвердженні нових, загальнодемократичних, гуманістичних ідеалів [11, с. 617].
В умовах становлення і розвитку громадянського суспільства – з розвиненими відносинами між його членами, яке не залежить від держави, а лише взаємодіє з нею тільки в найважливіших питаннях, визначених законом, відбувається збагачення теорії держави і права новими розробками, знаннями про роль антропологічних та демократичних цінностей у розвитку сучасної держави, про верховенство права та конституційну законність, про соціальну, правову державу як перспективну та прогресивну мету розвитку української державності, про пріоритет прав і свобод людини у суспільстві, про систему соціального захисту кожної людини, про забезпечення економічної свободи громадян та їхніх об’єднань, захищеність приватної власності [4, c. 48].
Наука “Теорія держави і права” не лишається незмінною. Вона постійно розвивається, збільшуються знання про її предмет, розробляються системи наукових підходів до дослідження його розвитку в умовах об’єктивної реальності [11, с.52]. Це робить її спроможною реагувати на всі зміни у сучасній динамічній державно-правовій дійсності та призвело до того, що існує великна кількість посібників, підручників, монографічних та інших видань. Тільки у бібліотеці юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету знаходиться більше тридцяти сучасних підручників, серед яких базовими є теорія держави і права за редакцією О. Ф. Скакун, академічний курс з теорії держави і права за редакцією О. В. Зайчука та Н. М Оніщенка; вдало підготовлений навчальний посібник з теорії держави і права (опорні конспекти) М. В.Кравчуком, який полегшує опанувати масивний, складний матеріал цього фундаментального курсу та інші.
Загальнотеоретична юридична наука незалежної України запозичила чимало корисного з вітчизняного досвіду минулого. Разом з тим, вона послідовно звільняється від догматично поступальних уявлень про державу і право соціального типу, тому сучасна правова наука у тлумаченні державно-правових явищ виходить з інтересів людини і громадянина [10, с.105]. Саме під цим кутом зору у пропонованих підручниках (посібниках) акцентується увага на демократичній, соціальній і правовій державі, громадянському суспільстві, праві, як мірі свободи і справедливості, на його правильне тлумачення й застосування, тобто право у дії, суб’єктивних правах і свободах людини та громадянина, розкривається предмет теорії держави і права з позицій сучасних вчень у даній галузі, новітніх підходів до праворозуміння, еволюції поглядів на державу і право в Україні та за її межами.
Аспекти пізнання двох важливих соціальних інститутів держави і права зосереджені в досить багатьох наукових статтях, монографіях (Є. Васьковського, В.Котюка, П. Люблінського, Ю. Оборотова, О. Скакун). У великій кількості підручників акцентується увага на законодавстві, адже після проголошення в Україні суверенітету надзвичайно актуальною стала проблема формування національної системи законодавства відповідно до загальновизнаних людських цінностей і пріоритетів, на основі якої забезпечена можливість вирішувати завдання державного будівництва, місцевого самоврядування, реформування економіки, політичної системи, охорони здоров’я, освіти, створення умов екологічної та правової безпеки суспільства, людини і громадянина [12 с.43]. Ця тема розкривається у монографічному дослідженні “Система національного законодавства в контексті права” лібертарно-легістський підхід (Є. П. Євграфова), у якому визначено поняття національного законодавства та його інтерпретація, джерело та форма права, основні засади та формування системи національного законодавства, на яке безпосередній вплив мають певні фактори: правонаступництва; економічний, політичний, соціальний, кожен з яких є досить складним структурованим явищем і тому внутрішньо може бути диференційований на декілька інших (природний, географічний, геополітичний, екологічний, державного будівництва, безпеки, регіональний, гуманітарний, демографічний [12,с.45].
З намаганням побудувати правову державу, в якій право обмежує і підпорядковує собі державну владу, а основні права особи і її соціальна безпека є змістом свободи, закріплену в законах, що є підґрунтям громадянського суспільства, інтенсивно активізуються відповідні наукові розробки з теорії держави і права. Зокрема, цьому питанню присвячена наукова розвідка В. Таранухи, де вказано, що принцип верховенства права має не тільки співвідноситися з принципом рівноправності, а й бути виразником відміності права і закону. Він є більш загальним принципом і застосовується на загальному рівні тоді, коли закони є недосконалими, внаслідок чого справедливо не може бути розв’язано спір [10 с. 25].
Отже, здійснюючи наукове дослідження теми “Теорія держави і права в наукових розробках” з’ясувалося, що існує досить великий масив наукових праць, які створюють широкомасштабну картину загальнотеоретичної юриспруденції і є основою поступального розвитку правової науки, а в цілому суспільного життя. Принципово вони відрізняються структурою, змістом, обсягом викладеного матеріалу, рівнем аргументації та узагальнень концептів. Це пов’язано з розвитком нашої держави – становленням громадянського суспільства, побудови правової, демократичної, соціальної держави, але необхідно докласти ще багато зусиль, щоб ці ідеї втілити у життя. Значимість теоретичної розробки важливих соціальних інститутів права і держави потребує подальшої ґрунтовної наукової розвідки та закріплення загально-теоретичних знань у практичні навики.
Література:
1. Васьковський Є. Виховання електорально-правової культури/ Є. Васьковський // Юридична Україна – 2008 - №9 – 60с.
2. Зайчук О. В. Теорія держави і права академічний курс/ О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко – 2003 – 459с.
3.Заяць Н. Становлення громадянського суспільства в Україні/ Н. Заяць // Юридична Україна – 2008 - №9, с. 21-23
4. Кельман М. С. Теорія держави навчальний посібник/ М. Кельман. – К. – 1997 – 380с.
5. Котюк В. Нове ставлення до прав людини/ В. Котюк // Юридична Україна – 2005 - №5 – 60с.
6. Кравчук М. В. Теорія держави і права (опорні конспекти)/ М. В Кравчук . – К: Атіка, 2007. – 288 с.
7. Люблінський П. Феномен абсентиїзму в умовах становлення демократичного суспільства в Україні/ П. Люблінський // Юридична Україна – 2008 - №9 – 46с.
8.Скакун О. Ф.Теорія держави і права/О. Ф. Скакун. – Х: Право, 2002.– 350с.
9. Оборотов Ю. Становлення порівняльного правознавства як науки та навчальної дисципліни: історичний аналіз/Ю. Оборотов Юридичний вісник. – 2006. - №11 – 65с.
10. Тарануха В. Застосування принципу верховенства права/ В. Тарануха // Юридична Україна – 2006 - №11 – 102 с.
11. Юридична енциклопедія. – К: Українська енциклопедія, 2001 – Т.3 – 816 с.
12. Євграфова Є П. Система національного законодавства в контексті правав (лібертарно-легістський підхід)/ Є. П. Євграфова – 2006 – 456с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
