ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ – СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
19.08.2009 19:29
Автор: Твердохліб Вадим Юрійович, здобувач кафедри адміністративного та господарського права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, начальник Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області
До найважливіших функцій держави Конституція України віднесла забезпечення прав і свободи людини, соціальний, правовий і економічний захист громадян. Саме права і воля людини, її гарантії визначають зміст і соціальну спрямованість державної діяльності.
Юридичне забезпечення адміністративної реформи і створення системи державного управління в загальному належить адміністративному праву.
Адміністративне право є однією з важливих галузей правової системи України. Його правова база ґрунтується на конституційних положеннях України, нормативних актах Президента, Верховної Ради та Уряду України, актах органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, референдумів, інших державних структур.
Оскільки адміністративне право входить в структуру публічного права, то воно, певним чином, регулює діяльність структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій.
Завдяки адміністративному праву, у відносинах представників держави з різними суб’єктами права, що не мають владних повноважень, встановлюються управлінські правовідносини.
Як відомо, адміністративні правовідносини не можуть виникнути поза суб’єктами права. Вони виникають між ними як вольові відносини. При цьому є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення всіх їх учасників, наприклад, при розгляді звернення на певні дії місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації (суб’єкт).
Взагалі суб’єкт – особа чи організація як носій певних прав та обов’язків [1].
Суб’єкт права – фізична або юридична особа, яка є учасником національних чи міжнародних правовідносин [2].
Ківалов С. В., Біла Л. P. вважають, що бути суб’єктом адміністративного права означає мати права та обов’язки у сфері державного управління [5].
На думку Колпакова В.К. в адміністративному праві під суб’єктом потрібно розуміти носія (власника) прав та обов’язків у сфері публічного управління, які передбачені адміністративно-правовими нормами, здатного надані права реалізовувати, а покладені обов’язки виконувати [3].
Таким чином, суб’єкти адміністративного права – це учасники правових відносин, які мають суб’єктивні права та виконують юридичні обов’язки.
Для того, щоб бути суб’єктом адміністративного права юридичні особи володіють правосуб’єктністю. В органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування правосуб’єктність знаходить свій вираз у нормативно закріпленій за ними компетенції, тобто у сукупності їх прав та обов’язків, що надаються їм законодавством для виконання відповідних функцій. Те ж саме стосується інших юридичних осіб, в тому числі і громадських оргінізацій, які функціонують в системі адміністративно-правових відносин, використовуючи надані їм законодавством права і зобов’язання виконувати покладені законодавством на них обов’язки. Громадські організації можуть виступати в якості суб’єктів адміністративно-правових відносин, що виникли між ними та іншим суб’єктом цих відносин.
Потрібно погодитись з Бітяк Ю.П., що: «Для осуществления своей деятельности объединения граждан наделяются широкими правами. Они могут выступать участниками общественных правоотношений, приобретать имущественные и неимущественные права, принимать участие в разработке государственной политики и формировании органов власти, проводить массовые мероприятия и т. п.» [4].
Суб’єкт адміністративного права виступає у вигляді однієї особи, здатної виробляти, виражати й здійснювати певну волю як учасник конкретних управлінських відносин, тому й характеризується зовнішньою відокремленістю. Наприклад, громадська організація складається з багатьох фізичних осіб (членів організації), але в адміністративно-правовій сфері виступає виключно як одна особа.
Потрібно зазначити, що на громадські організації, як і на всі інші суб’єкти господарювання, покладається обов’язок додержуватися пожежних, санітарних та інших загальнообов’язкових норм і правил.
Таким чином, приходимо до висновку, що громадські організації можуть виступати суб’єктами адміністративного права.
Література:
1. Тлумачний словник української мови онлайн «Словник.net» / [авт.-уклад. Дмитрієв О.]. – 2006-2009. – Режим доступу до словника: http://www.slovnyk.net/?swrd=%F1%F3%E1%27%BA%EA%F2.
2. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 1998 – Т. 5: П-С. – 2003. – 736 с.
3. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – Київ: Юрінком Інтер, 2003. – 537 с.
4. Административное право Украины / [Битяк Ю.П., Богуцкий В.В., Гаращук В.Н. и др.] ; под ред. проф. Ю.П. Битяка. – [2-е изд.]. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
5. Ківалов С. В. Адміністративне право України: навчально-методичний посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / С. В. Ківалов, Л. P. Біла. – Одеса: Юридична література, 2002. – 250 с.
e-mail: Tverdohleb-Vadim@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
