ВПЛИВ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ НА РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СУСПІЛЬСТВА
06.10.2009 18:33
Автор: Ісакова Вікторія Михайлівна, студентка Інституту підготовки кадрів для органів юстиції НЮАУ ім. Ярослава Мудрого
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Правова культура суспільства - це об'єктивно існуючий феномен, з власним онтологічним буттям, що являє собою систему ідеальних правових форм: правових зразків, ідеалів та цінностей. Вона є своєрідним орієнтиром для правової системи, стан якої, однак, необов'язково повинен відповідати цьому ідеалу. У юридичній науці питання стосовно визначення правової культури визнається складним і надзвичайно дискусійним, оскільки протягом історії підходи до визначення культури змінювалися. Як наслідок у суспільних науках відсутній однозначний підхід щодо її розуміння. В юридичній науці також склалося багато підходів до визначення змісту поняття «право», які об'єднуються у певні школи, що історично склалися, і які обумовлюють правосвідомість юристів і суспільства конкретної країни на відповідному етапі її розвитку.
У вітчизняній літературі існує чимало підходів стосовно визначення правової культури, які безумовно, певним чином відображають її сутність, а отже, мають право на існування. Разом з тим, правову культуру слід розглядати як характеристику якісного стану правового життя суспільства, що характеризується досягнутим рівнем розвитку правової системи - станом та рівнем правової свідомості. Формуючись на менталітеті певного народу, вона набуває ознак етнічної та релігійної належності, визначаючись при цьому особливостями правового світогляду, який проявляється як у правовій поведінці людини, так і в юридичній діяльності, правовій освіті та науці, що зрештою надає правовій системі відповідної країни певної неповторності.
Правова культура обумовлюється рівнем правової свідомості громадян та посадових осіб. Правосвідомість супроводжує право протягом всього існування державно-організованого суспільства. Категорія «правосвідомість» служить для відображення особливого виміру правової дійсності, ставлення людей до права, правової поведінки, правової діяльності держави. Однак вона не лише відображає правову дійсність, що склалася за конкретно-історичних умов, але й водночас впливає на функціонування й розвиток правової системи. Вона є активним елементом системи правового регулювання суспільних відносин - право не може здійснювати свій регулятивний вплив інакше як через людей, безпосередньо впливаючи на їхню свідомість. За посередництва правових ідей та теорій правові явища оцінюються з точки зору життєвих потреб та інтересів людей, справедливості, формуються установки на правову поведінку, уявлення щодо критеріїв ефективності правового регулювання, шляхів удосконалення законодавства, судово-правової системи, юридичної практики тощо.
В умовах формування правової держави правосвідомість набуває додаткових стимулів для свого розвитку. Для правової держави важливо, аби правосвідомість громадянина і суспільства характеризувалася високим ступенем засвоєння цінності права; знанням права, повагою до нього, переконаністю в необхідності дотримуватися приписів правових норм; беззастережною повагою до прав людини, правових процедур вирішення конфліктів.
e- mail:globus@sa.net.ua
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
