ПОВНОВАЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ У СФЕРІ ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
29.01.2010 19:50
Автор: Корейба Ігор Вячеславович, аспірант кафедри конституційного та адміністративного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
Розгляд справ про конституційно-правову відповідальність посадових осіб є традиційним повноваженням органів конституційної юстиції. Конституційна відповідальність Президента проявляється через застосування процедури імпічменту. Під імпічментом розуміють передбачену конституціями ряду держав процедуру притягнення парламентом до відповідальності вищих посадових осіб у випадках вчинення ними певних злочинів [1, с.666]. Іноді імпічмент трактують як парламентську процедуру, пов’язану з позбавленням президента недоторканності у зв’язку зі скоєнням ним певного злочину. Різноманітне тлумачення терміна «імпічмент» пов’язане перш за все з тим, що ця процедура в кожній державі істотно відрізняється за підставами і суб’єктами імпічменту, що зумовлює значно більше відмінностей, ніж загальних рис [2, с.46].
В нашій державі така процедура передбаченаа тільки щодо Президента України. Згідно з ч. 2 ст. 151 Конституції України та п. 3 ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» на Конституційний Суд покладено обов'язок розгляду справ щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Тобто орган конституційної юстиції дає оцінку щодо забезпечення належної правової процедури, цим і обмежується його юрисдикційна діяльність. При розгляді справи Конституційний Суд України уповноважений перевірити: порядок створення спеціальної тимчасової слідчої комісії, правомочність складу та дій слідчої комісії при проведенні розслідування та прийняття рішення про звинувачення Президента. Це здійснюється на основі поданих парламентом документів та матеріалів: щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; про створення та роботу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування, висновки і пропозиції цієї комісії; про розгляд Верховною Радою України висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії; рішення Верховної Ради України про звинувачення Президента України у вчиненні державної зради або іншого злочину; рішення Верховної Ради України про звернення до Конституційного Суду України. Треба зауважити, що законність процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент глави держави можна підтвердити тільки, якщо безпосередньо брати участь на всіх її етапах, адже документи і матеріали можуть бути сфальшовані (підробка підписів, процедури порушення прийняття документів і матеріалів, що не може бути відображена у них тощо). Тому доцільна законодавчо закріплена обов’язкова присутність не менше ніж трьох конституційних суддів на етапах процедури імпічменту Президента, які будуть давати свій висновок на судовому конституційному процесі.
Рішення Конституційного Суду України має важливе юридичне значення, оскільки при прийняті висновку про недодержання конституційної процедури розслідування, розгляду справи про усунення Президента зупиняється. Після чого потрібен немалий час, щоб ініціювати її заново.
В деяких державах (Австрія, Грузія, Італія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія та ін.), якщо Конституційний Суд встановить вину Президента у вчиненні навмисного кримінального злочину, він може позбавити його посади і одночасно застосувати будь-яке покарання і міру, передбачену кримінальним кодексом за це діяння. Наприклад, глава 32 Конституції Угорщини [3, с.549]. Тобто органи конституційної юстиції безпосередньо вирішують питання про усунення глави держави з посади, тобто по суті звинувачень, які інкримінуються парламентом.
Українська модель судового конституційного контролю не сприйняла повноваження Конституційного Суду давати оцінку фактичним обставинам справи. Саме тому встановлення факту вчинення державної зради або іншого злочину Президентом України є предметом відання Верховного Суду України. З точки зору характеру відповідальності глави держави, встановленою нині Конституцією України, цей підхід є доцільним.
Треба зауважити, що у числі підстав для усунення з посади глави держави немає порушення Конституції. Звідси, можна стверджувати, що відповідальність Президента має не політичний, а юридичний характер, хоча її реалізація може використовуватися в політичних цілях. Коли ж голова держави може бути відсторонений від посади за порушення Конституції, то його відповідальність набуває змішаний політико-юридичний характер. З одного боку, порушення Конституції - це правопорушення, з іншої - трактувати порушення конституційних норм через їх загальний характер можна з різних політичних позицій. Тому, надання юридичної кваліфікації кримінально-караній поведінці особи - прерогатива суду загальної юрисдикції. Тут не потрібно тлумачити норму Конституції, щоб визначити, чи відбулося її порушення. Кримінальний кодекс встановлює склади злочинів, зокрема державних, суворо і чітко. Враховуючи високий ранг можливого правопорушника і соціальну значущість прийнятого рішення з цього питання, встановлення наявності ознак злочину в діях Президента доцільно надати вищій інстанції у судовій владі. В Україні - це Верховний Суд України, що і закріплено в частині 6 статті 111 Основного Закону.
Визначення імпічменту має принципове значення для з’ясування підстав застосування та особливостей його процедури. Українське законодавство не розкриває зміст права недоторканості глави держави та спеціальної процедури - імпічменту. У 2002 році внаслідок цього та політичної напруженості в країні була спроба притягти президента до кримінальної відповідальності оминаючи складну процедуру імпічменту. Мабуть, тому 47 народних депутатів України звернулися з поданням до Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Конституції України (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України від 10 грудня 2003 року № 19-рп/2003). Внаслідок чого конституційною юрисдикцією було прийнято відповідне рішення (тлумачення). Відповідно до якого позбутися імунітету, а отже і нести кримінальну відповідальність, перша особа країни може тільки після завершення процесу імпічменту. Це пояснюється тим, що під поняттями «право недоторканності людини» та «право недоторканності Президента України» розуміються різні конституційні інститути. Главі держави належить посадово-функціональний імунітет, що зумовлений його публічно-правовим статусом. З огляду на це він потребує і належного рівня правового захисту - користуватися правом недоторканності на час виконання своїх повноважень (ст. 105 КУ), що має на меті забезпечення умов для їх реалізації. Право недоторканності глави держави не може бути скасоване, призупинене або обмежене шляхом порушення проти нього кримінальної справи і переслідування у порядку кримінального судочинства, оскільки позбавило б його можливості належним чином виконувати свої функції. Саме тому, процедура імпічменту є єдиним способом притягнення Президента України до конституційної відповідальності і за своєю правовою природою не аналогічна обвинуваченню особи відповідно до кримінальних норм, а здійснюється без порушення проти нього кримінальної справи.
Розділяю думку Оніщука М., що вказаний вище порядок передбачає настання спочатку конституційної відповідальності і лише після усунення Президента з посади - кримінальної. Це суперечить фундаментальним положенням Розділу ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» Конституції України, стаття 62 якого проголошує: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду» . Таким чином, усунення глави держави з посади в порядку імпічменту ґрунтується на тому, що конституційна відповідальність настає до визнання особи винною у скоєнні кримінального злочину в судовому порядку, а це суперечить загальновизнаному принципу невинуватості. Хоча можна посилатися на те, що процедура імпічменту містить деякі складові подібні до елементів досудового розслідування-слідства (створення спеціальної тимчасової слідчої комісії, призначення спеціального прокурора, спеціальних слідчих тощо), однак сам судовий процес відсутній: немає судових засідань, змагальності і диспозитивності сторін, свободи у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їхньої переконливості перед судом, а головне не вистачає обвинувального вироку суду, згідно з яким особу можна вважати винною у скоєнні злочину [2, с.46].
Отже, доцільно змінити механізм імпічменту глави держави з більш детальною конкретизацією і систематизацією процедури. Це може бути єдиним засобом додержання законності при здійсненні процесу притягнення до відповідальності вищої посадової особи держави - Президента України. Крім цього, доцільно деталізувати кожний етап процедури імпічменту тільки конституційним законом, адже Конституційний Суд України відповідно до норм Основного Закону (ст. 111, 151 КУ) дає висновок щодо додержання конституційної процедури - процедури, яка повинна бути повністю передбачена і закріплена виключно Конституцією України. Правильна перевірка етапів імпічменту може відбуватися тільки у випадку їх детальної регламентації. Потрібен чіткий та зрозумілий механізм відсторонення президента від влади. Якщо цього немає, то імпічмент перетворюється на засіб ведення передвиборчої кампанії, димову завісу для вирішення політичних та інших питань.
Література:
1. Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова ред-кол.) та ін. –К.: Укр. енцикл.,2001. –Т.2.
2. Оніщук М. Імпічмент із правовим обличчям // Дзеркало тижня. – 2002. – № 38 (413).
3. Окуньков Л. А. Конституции государств Европы : в 3–х томах / под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : Норма, 2001. – Т. 3. – 2001.
e-mail: r0k@yandex.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
