ПРО СПІВВІДНОШЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО, ДЕРЖАВНОГО ТА ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ
08.02.2010 18:31
Автор: Павшук Катерина Олександрівна, студентка Інституту підготовки кадрів для органів прокуратури України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
1. Узагальненою формою контролю, на думку таких науковців як В.Гаращук, А.Комзюк, О. Паньчук, О. Сушинський, є контроль соціальний. Він включає в себе дві складові: державний та громадський контроль. Такий поділ є більш усталеним і можна сказати традиційним.
2. Державний контроль включає контролюючі дії всіх без винятку державних структур. Так О.Ф. Андрійко визначила президентський, парламентський, судовий контроль та прокурорський нагляд як складові елементи цієї системи. B.C. Шестак дав іншу класифікацію, додавши до вищезазначених ще адміністративний, конституційний, фінансовий контроль, контроль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, контроль Центральної виборчої комісії, кадровий контроль Вищої ради юстиції, інформаційний контроль Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
3. Що ж стосується громадського контролю, то В.В. Речицький вводить до його складу парламентський та позапарламентський контроль: контроль об'єднань громадян, громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, що проживають в Україні. О.Б. Зеленцов включає в нього контроль з боку парламенту і місцевих виборних органів, контроль народу, контроль з боку політичних партій і об'єднань громадян, контроль з боку засобів масової інформації та контроль громадської думки.
4. Представницький орган являється суб'єктом державного контролю, проте можна говорити про наявність у нього рис контролю громадського. Конституційний Суд України тлумачить парламентський контроль як форму реалізації громадянами України їх конституційних прав. Можливість звернення до омбудсмана може бути прикладом безпосереднього використання громадянами інститутів парламентського контролю. Також шляхом звернень до народних депутатів України громадяни можуть захищати свої конституційні права та інтереси. Таким чином вводиться в дію інститут депутатського запиту.
5. Громадський контроль стоїть в одному рядку по значущості з контролем державним. Обидва нерозривно пов'язані із суспільством і мають єдину мету - забезпечення правопорядку і законності. На прикладі парламентського контролю яскраво проілюстровано, що державний і громадський контроль іноді можуть пересікатися, але в повному обсязі вони не замінюють один одного, а лише доповнюють.
Література:
1. Андрійко О.Ф. Організаційно - правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук: 12.00.07 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 1999. - 20 с.
2. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно -правовий аспект). Монографія. - X., 2004. - 191 с.
3. Зеленцов А.Б. Контроль за деятельностью исполнительной власти в зарубежных странах. - М.: Изд-во РУДН, 2002. - 167 с.
4. Речицкий В.В. Свобода и государство. - X.: Фолио, 1998. - 203 с.
5. Шестак B.C. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання): Автореф. дис...канд.. юрид. наук: 12.00.01 / Національний ун-т внутрішніх справ. - X., 2002. - 20 с.
6. Яременко Т.Ф. Значення громадського контролю в управлінні державними справами // Актуальні проблеми державного управління № 3 (22). - X.: Вид-во Хар РІНАДУ «Магістр», 2004. - С. 82 - 87
e-mail: katerinapavshuk@yandex.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter