ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
21.02.2007 20:04
Автор: Гоман Аліна Олександрівна, Кісельова Валентина Сергіївна, Піддубченко Оксана Андріївна, студентки Юридичного факультету Херсонського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Державна влада в княжу добу охоплює період початку VI ст., від моменту зародження могутньої Європейської держави Київської Русі та закінчується другою половиною XIV ст., коли Галицько-Волинська Русь фактично припиняє існування як держава.
Вітчизняні вчені Мірошниченко В.І., Мірошниченко М.І. вважають. Давньоруська держава як ранньофеодальна монархія була побудована на принципу сюзеренітету – васалітету. Діяльність князів спрямовувала князівська рада (рада бояр) – вищий державний орган з дорадчими функціями [1, c. 87-90]. З такою точкою зору, в цілому, погоджується П.П. Музиченько, досліджуючи організацію державної влади Київської русі на місцях, він доповнює: «Довгий час існувала десятинна система (тисячні, соцькі, десятники), яка зберігалась від військової демократії і виконувала адміністративні, фінансові і інші функції. З часом її витісняє двірцево-вотчинна система управління [2, c. 38]».
Дещо по іншому висвітлює запропоновано проблему В.М. Іванов, який зазначаючи сталу серед істориків точку зору, що: «Київська Русь за формою правління була як ранньофеодальна монархія [2, c. 36]».
Автори схвально відноситься до обох викладених точок зору провідних вчених у галузі історії держави і права та вважає, що вони не несуть в собі протиріч, а доповнюють одна одну.
Наведене дає можливість сформувати ознаки, які характеризували державну владу в княжу добу: давньоруська держава за формою правління була ранньофеодальна монархія; на чолі держави стояв великий князь, в руках якого зосереджувалась законодавча, виконавча і судова влада; князь призначав місцеву адміністрацію, контролював її діяльність, відав справами міжнародної політики; місцева адміністрація будувалась на десятинній системі, яка зберігалась від військової демократії і виконувала адміністративні, фінансові і інші функції, з часом її витісняє двірцево-вотчинна система управління; Русь періодично набувала ознак клаптикової ранньофеодальної імперії, між князівської федерації або конфедерації під колективним правлінням династії Рюриковичів; діяльність князів спрямовувала князівська рада – вищий державний орган з дорадчими функціями.
Таким чином, державна влада періоду княжої доби – це об’єднана під зверхністю великого князя держава, який в своїх руках зосередив законодавчі, виконавчі та судові функції.
Гетьманська доба охоплює період з 1648 року, з моменту славних перемог Богдана Хмельницького та утвердження нової Європейської держави – Війська Запорізького, закінчується – кінцем XVIII століття коли Російською імперією була ліквідована українська автономія державної влади [3, c. 122-127].
Серед вчених в галузі історії держави і права немає тотожних поглядів на зміст та сутність державної влади часів гетьманщини. В.М. Іванов стверджує, що характерною ознакою державного ладу України того періоду полягала в тісному переплетені республіканських та монархічних начал [4, c. 122]. Схожу позицію у своїй лекції «Розбудова української національної держави» формує М.Г. Щербак : «Формування української держави в роки війни мало протилежні тенденції. З одного боку – це демократизм і вибірність всіх органів публічної влади, а з іншого – намагання Богдана Хмельницького створити сильну одноосібну владу на різних рівнях управління від гетьмана до сотника [1, c. 172]».
Як бачимо зазначені вчені на сутність державної влади гетьманщини мають хоча і схожі, але не тотожні погляди. На наш погляд, найбільш правильною є розуміння запропонованої проблеми В.М. Івановим, ми поділяємо їх і вважаємо, що характерною ознакою державної влади періоду гетьманщини полягає в тісному переплетені республіканських та монархічних початків.
Актуальним для нашої доповіді є дослідження положень про державну владу, які викладені в Конституції Пилипа Орлика, що була опублікована 1710 році. Зазначимо, що час схвалення конституції США – 1787р., Франції і Польщі – 1791р. В «Пактах і Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» було фактично сформовано концепцію правової держави на принципі розподілу властей на законодавчу, виконавчу і судову. Стаття 6 Конституції визначила державу - Військо Запорізьке, як станову, виборну гетьманську монархії парламентського типу [5, c. 172].
Отже, теоретичні і практичні доробки розуміння державної влади у гетьманську добу своєю прогресивністю на кілька десятиліть опереджали всю тогочасну світову спільноту.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Історія держави і права України: Підруч. / А.С. Чайковський, В.І. Батрименко, Л.О. Зайцев, О.Л. Копиленко та ін.: За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
2. Музиченько П.П. Історія держави і права України: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 429 с.
3. Остафійчук В.Ф. Історія України: сучасне бачення: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 348 с.
4. Іванов В.М. Історія держави і права України: Навч. посіб.. – К.: Атака, 2003. – 416 с.
5. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навч. посіб.. – К.: Атака, - 224 с.
e-mail: Galunko@kli.kherson.ua
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
