СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИХ ПРАВИЛ
23.02.2007 08:26
Автор: Кізілова Ірина Миколаївна, ад’юнкт кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ
[Административное право. Таможенное и налоговое право]
Для визнання якихось діянь особи адміністративним правопорушенням необхідно, щоб вони містили состав адміністративного правопорушення, який складається з чотирьох обов’язкових елементів: об’єктивна сторона, об’єкт, суб’єктивна сторона, суб’єкт.
Взагалі суб’єктом адміністративного проступку є фізичні особи, яким на момент вчинення адміністративного правопорушення виповнилося 16 років. (ст. 12 КУпАП). Згідно зі ст. 14 кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративної відповідальності підлягають посадові особи за порушення правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків [1, с. 47, 51]. Багато норм передбачають відповідальність і не державних посадових осіб.
Розглядаючи норми чинного законодавства, яке регулює суб’єктний состав ветеринарно-санітарних правил треба відмітити статтю 104 Закону України «Про ветеринарну медицину», яка передбачає, що за правопорушення в галузі ветеринарної медицини на фізичних, юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, чия діяльність пов'язана з вирощуванням (розведенням) тварин, виробництвом та обігом об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, а також з наданням послуг лабораторної діагностики та веденням ветеринарної практики, накладається штраф відповідно до закону [2, с. 2].
Статтею 107 КУпАП передбачено, що адміністративної відповідальності за порушення ветеринарно-санітарних правил підлягають тільки фізичні та посадові особи. Тобто у кодексі коло осіб, які є суб’єктами адміністративної відповідальності, менше у порівнянні із нормами закону.
Позицію щодо віднесення до кола суб’єктів адміністративної відповідальності юридичних осіб підтримують як українські, так і російські вчені-правознавці та юристи практики. В українській науці це нове явище у сфері адміністративно-правового регулювання, народжене соціально-економічними перетвореннями, і потребує подальшого аналізу [3, с. 467].
Але в російському законодавстві ця норма врегульована в статті 10.6 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення, яка передбачає, що суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення правил карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних правил є: громадяни; посадові особи; особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та юридичні особи [4].
Викладене дає підстави стверджувати, що в Україні створюється, але тільки на рівні окремих законів, нормативна база для визнання юридичної особи суб’єктом адміністративної відповідальності.
Таким чином, аналізування норм російського та українського законодавства ставить питання подальшого дослідження суб’єктного составу адміністративної відповідальності за порушення ветеринарно-санітарних правил та удосконалення українського законодавства.
Література:
1. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. Издание третье.– Х.:ООО «Одиссей», 2002.–1040с.
2. Закон України «Про ветеринарну медицину» - Голос України від 29.12.2006.- № 249.
3. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова).– К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.
4. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях. – Internet. – www.garant.ru/main/12025267-010/htm#100/
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
