ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У СФЕРІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ
23.02.2007 08:39
Автор: Антонюк Ульяна Василівна, аспірантка кафедри трудового, екологічного і аграрного права Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника
Важливу роль у механізмі забезпечення екологічної безпеки в процесі діяльності залізничного транспорту повинна відігравати функція прокурорського нагляду. Першочергово це зумовлюється значним ростом екологічних правопорушень в Україні і необхідністю жорсткого реагування на них з боку органів прокуратури. Власне даний напрям природоохоронної діяльності органами прокуратури неодноразово був і залишається предметом дискусій ряду як науковців, так і практиків-прокурорів, зокрема А.П. Гетьмана, В.І.Андрейцева, А.П.Гетьмана, Ю.С.Шемшученка, М.В.Шульги, М.М.Руденка та інших. Однак, майже відсутні публікації де б комплексно досліджувались поняття і специфіка наглядової діяльності прокурорів за дотриманням природоохоронного законодавства при здійсненні експлуатації об’єктів залізничного транспорту. Тому мета даної наукової роботи полягає у спробі визначити сутність та основні напрямки прокурорського нагляду у досліджуваній сфері суспільної діяльності.
Правові аспекти здійснення прокурорського нагляду у сфері охорони довкілля закладені в Законах України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про прокуратуру”, і безперечно в Конституції України [1; 2; 3]. Закріплені у зазначених вище нормативно-правових актах базові положення, спрямовані на врегулювання екологічних відносин природоохоронного напрямку в цілому. При цьому в чинному законодавстві України поки що немає правових норм, які б стосувалися безпосередньо здійснення функції прокурорського нагляду за дотриманням вимог екологічної безпеки в процесі експлуатації об’єктів залізничного транспорту. Тому при характеристиці даних питань слід використовувати наявні в законодавстві норми загального характеру.
У відповідності до ст.37 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” можна виділити такі основні напрямки прокурорського нагляду у досліджуваній сфері:
- звернення до судів або господарських судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення природоохоронного законодавства;
- звернення до судів з позовами про припинення екологічно небезпечної діяльності (даний напрям іменують в юридичній літературі як превентивний екологічний позов прокурора [4, с.48]);
- представництво екологічних інтересів громадян і держави, у випадках визначених законодавством, у суді;
- створення в межах органів прокуратури спеціалізованих екологічних підрозділів тощо.
Дані напрямки прокурорського нагляду однаковою мірою застосовуються щодо всіх видів господарської діяльності, в тому числі і у галузі залізничного транспорту. Але для того, щоб органи прокуратури могли ефективно здійснювати перелічені вище повноваження вони повинні володіти повною і достовірною інформацією про факти екологічних правопорушень. Тому збір та обробка екологічної інформації – передумова для реалізації закріплених в Законі напрямків прокурорського нагляду, це своєрідна забезпечувальна форма прокурорського нагляду. Адже аналіз отриманої інформації допоможе прокуророві визначити динаміку і тенденцію екологічних правопорушень, їх регіональну чи локальну (на рівні підприємства) поширеність. На жаль, механізм збору та опрацювання такої інформації в Україні недостатньо розвинутий та дієвий, і це при тому, що існує понад 20 форм статистичної звітності, які відбивають стан додержання екологічної законності в окремих галузях господарства та можуть ефективно використовуватись органами прокуратури [5, с.67].
Природа наглядових повноважень органів прокуратури носить каральний характер і застосовується, як правило, на стадії коли екологічне правопорушення відбулося. Звичайно ж каральна функція органів прокуратури має важливе значення у механізмі забезпечення екологічної безпеки, але пріоритетним при цьому є не стільки виявлення правопорушень у даній сфері, а запобігання і попередження їх виникненню, тобто недопущення настання шкідливих наслідків у процесі здійснення екологічно небезпечної діяльності. І тут вагому роль відіграє саме участь прокурора у припиненні господарської діяльності, обмеженні чи зупиненні діяльності об’єктів (в тому числі рухомого складу залізничного транспорту) у разі порушенні ними законодавства про охорону довкілля. Мається на увазі, що нагляду органів прокуратури підлягають порушення природоохоронного законодавства з приводу наднормативних викидів і скидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, безповоротного використання водних ресурсів, шумового і вібраційного забруднення.
Отож, функція прокурорського нагляду займає особливе місце у механізмі забезпечення екологічної безпеки в процесі діяльності залізничного транспорту, тому що через представництво прокуратурою екологічних інтересів громадян, з останні можуть реалізувати своє конституційне право на безпечне і здорове довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Але у чинному законодавстві України на жаль поки що відсутні спеціальні норми, які б стосувалися здійснення даної функції. Зрештою це і є однією з причин, які в кінцевому випадку призводять до екологічних правопорушень у сфері залізничного транспорту і ускладнюють роботу органів прокуратури щодо їх виявлення, усунення і недопущення в майбутньому.
Література
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України (далі ВВР). – 1996.- № 30.- Ст.141.
2. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. – Ст.546.
3. Про прокуратуру: Закон України від 5.11.1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 53. – Ст.793.
4. Бабенко В. Перспективи розвитку права прокурора на превентивний екологічний позов // Юридична Україна. – 2004. - № 1. – С.48-53.
5. Копетюк М. Деякі правові та організаційні аспекти прокурорського нагляду за додержанням природоохоронного законодавства і розслідуванням злочинів проти довкілля // Юридична Україна. – 2004. - № 6. – С.66-70.
6. Руденко М. Щодо усунення підміни прокуратурою інститутів контролю і нагляду в сфері управління // Право України. – 1996. -№ 9. – С.58-62.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter