Однією з актуальних проблем сучасності є проблема економічної безпеки як особистості, так і держави. Ситуація, що має місце у сьогоднішньому світі, та й у нашій країні, породила безліч небезпек та загроз економічним відносинам, що формуються в Україні.
Перехід до нових форм господарювання та державного регулювання в умовах недосконалої правової бази, відсутності науково обґрунтованої концепції реформ, зниження рівня і якості життя людей та інертності мислення спровокували наявність цілої низки проблем, загострення яких висуває на перший план проблему формування стабільної національної економіки.
На сьогодні залишається актуальним зміст державних заходів у сфері економічної безпеки, що впливає на розробку державної стратегії забезпечення економічної безпеки. Відсутні методичні підходи до оцінювання реалізації державної політики у сфері економічної безпеки національної економіки. Саме тому у сучасних умовах економічна безпека країни набуває першочергового значення, так як вона визначає напрями для прийняття основних соціально-економічних рішень.
Сфера забезпечення економічної безпеки України характеризується наявністю серйозних невирішених проблем та загальним незадовільним її станом. Тенденція в цій сфері може бути проілюстрована інтегральним критерієм конкурентоспроможності держави, яка, за методикою Всесвітнього економічного форуму, визначається з точки зору перспектив середньострокового економічного зростання і дозволяє оцінити глибинні його фактори та ефективність економічної політики. За рейтинговими показниками 53 країн, на які в цілому припадає 95% світового виробництва, торгівлі і нових капіталовкладень, Україна змістилася з 49 на 53 місце.
Поняття «економічна безпека» є відносно новим в українському лексиконі, хоча воно досить поширене та давно використовується в у розвинених країнах. Економічна безпека як явище та категорія набуває широкого міжнародного визнання як важлива умова існування та розвитку світового співтовариства, окремих країн, а також як предмет наукових досліджень та навчальна дисципліна. Знання природи та сутності економічної безпеки, оволодіння ефективними засобами та способами попередження загроз у всіх сферах життєдіяльності – це ті питання які сьогодні потребують дослідження та вивчення.
Слід зазначити, що сьогодні в багатьох країнах, в тому числі i в Україні, поняття «економічна безпека» застосовується в досить широкій інтерпретації. Це цілком нормально так як воно є синтетичною категорією, а в політичній практиці визначається відповідно до конкретно-історичних умов та перспектив розвитку. Тому навряд чи вдасться віднайти універсальне визначення поняття економічної безпеки. Важливо, щоб це визначення слугувало розумінню сутності явища, а на цій основі – реалізації системи практичних дій політичного керівництва держави, усіх гілок влади по забезпеченню економічної безпеки України.
Економічна безпека – це складова частина національної безпеки, її фундамент і матеріальна основа. У системі національної безпеки економічна безпека виконує чітко визначені функції, несе на собі суттєве функціональне навантаження. Її сутність у тому, що економічна безпека є матеріальною основою національної суверенності, що визначає реальні можливості в забезпеченні інших видів безпеки. Тобто, економічна безпека є основою для функціонування всіх її інших елементів, що входять у цю систему – військової, технічної, продовольчої, екологічної тощо.
З-поміж чинників, що визначають особливе місце економічної безпеки серед інших видів системи національної безпеки, достатньо виділити, що при вирішенні проблем в усіх сферах діяльності підкреслюється базисна роль економіки, тому що виробництво, розподіл і споживання матеріальних благ первинні для кожної з них і визначають життєдіяльність і життєздатність суспільства. Не може бути військової безпеки при слабкій і неефективній економіці, так само як не може бути одночасно ні військової, ні економічної безпеки в суспільстві, яке переживає соціальні конфлікти.
Забезпечення економічної безпеки є винятковою прерогативою держави. Ніхто інший не в змозі вирішити цю задачу. У практичному плані забезпечити економічну безпеку країни – це формування системи національної економічної безпеки, яка повинна здійснюватися, виходячи з цілей і принципів забезпечення економічної безпеки, шляхом розробки правових норм, які регулюють відносини в сфері економіки, забезпечення цього напряму діяльності органів державної влади за необхідності створення нових, а також налагодження відповідних механізмів контролю за діяльністю цих органів.
Система забезпечення економічної безпеки повинна відповідати таким основним вимогам:
- функціонування в межах, визначених законом;
- забезпечення надійного захисту національних інтересів;
- прогнозування і своєчасне відвернення загроз економічній безпеці;
- ефективне функціонування як у звичайних так і в надзвичайних умовах;
- наявність чіткої структури і функціональне розмежування органів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади;
- відкритість і гласність у необхідних межах щодо діяльності відповідних органів, що входять в зазначену систему.
Література:
1. Барановський О.І. Фінансова безпека. – К.: Фенікс, 1999. – 338 с.
2. Бєлов О.Ф. Економічна безпека України: пріоритети та механізми забезпечення: Тез.доп.//М-ли конф.:Поглиблення ринкових реформ та стратегій економічного розвитку україни до 2010 року. Т.1.Ч.ІІ.-К.,1999,-С.121-128.
3. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. – К.: КВІЦ, 1999. – 464 с.
4. Плакіда А.О. Державна політика щодо ліквідації основних загроз економічній безпеці // Економіка та держава. – 2007. – № 9. – С. 67-69.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
