Автор: Цимбалістий Тарас Олегович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного, адміністративного і міжнародного права Юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Административное право. Таможенное и налоговое право]
Відповідно до чинного законодавства, завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України [1]. Виконання цього завдання здійснюється шляхом реалізації Конституційним Судом України своїх функцій.
Функціями Конституційного Суду України є основні напрями чи види його діяльності, які спрямовані на виконання передбачених Конституцією України і Законом “Про Конституційний Суд України” завдань як єдиного органу конституційної юрисдикції.
Функції Конституційного Суду України як такі прямо в законодавстві не закріплені. Цим породжена дискусія в науці конституційного права щодо розуміння і системи цих функцій. Функції Конституційного Суду України класифікують за різними критеріями: за об’єктами чи сферами діяльності, способами і засобами діяльності Конституційного Суду України тощо. Про те найважливіше значення має визначення функцій Конституційного Суду України на основі його компетенції.
Відповідно до повноважень Конституційного Суду України, які визначені Конституцією України і Законом України “Про Конституційний Суд України”, він здійснює наступні функції:
1) перевірка конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) визначення відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;
3) давання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;
4) офіційне тлумачення Конституції та законів України;
5) перевірка відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Проте функції Конституційного Суду України не можна зводити лише до його повноважень. Якщо виходити з того, що функціями Конституційного Суду України є основні напрями його діяльності, то перелік функцій єдиного в Україні органу конституційної юрисдикції буде ширшим і включатиме в себе наступні функції:
1. Функція конституційного контролю. Дана функція виражає основне призначення Конституційного Суду України. Вона є найоб’ємнішою за змістом і формами та полягає у:
1) вирішенні питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (стаття 150 Конституції України). Це повноваження характеризує Конституційний Суд України власне як суд, тобто орган судової влади, уповноважений розглядати і вирішувати юрисдикційні спори і скасовувати відповідні акти законодавства, визнаючи їх неконституційними. Тому при здійсненні цього повноваження Конституційний Суд України одночасно виступає як орган конституційного контролю і орган конституційного правосуддя;
2) наданні висновку про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди та їх обов’язковість (стаття 151 Конституції України);
3) наданні висновку щодо додержання процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (стаття 151 Конституції України);
4) наданні висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157, 158 Конституції України (стаття 159 Конституції України);
5) наданні висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України при вирішенні питання про дострокове припинення її повноважень Верховною Радою України (пункт 28 статі 85 Конституції України).
2. Функція офіційного тлумачення Конституції України та законів України (стаття 150 Конституції України).
3. Функція захисту прав і свобод людини і громадянина – реалізується при здійсненні Конституційним Судом України чи не усіх своїх повноважень.
4. Правотворча функція здійснюється Конституційним Судом України в трьох формах:
по-перше, він виступає учасником правотворчого процесу, реалізуючи своє повноваження щодо визнання неконституційними законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. У випадку визнання їх неконституційними вони втрачають чинність з дня прийняття відповідного рішення суду. Тобто, скасовуючи норму, суд фактично створює нову норму, а його рішення про скасування нормативного акта об’єктивно породжує нові права та обов’язки учасників суспільних відносин. Така діяльність Конституційного Суду України характеризується як здійснення ним функції “негативного правотворця” [2];
по-друге, Конституційний Суд України є учасником процесу внесення змін до Конституції України, адже він дає висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
по-третє, шляхом офіційного тлумачення Конституції і законів України Конституційний Суд заповнює прогалини в праві, йде далі простої інтерпретації законодавства.
Таким чином, можна зробити висновок, що до певної міри і у відповідних межах Конституційний Суд України творить право.
5. Арбітражна функція - Конституційний Суд України покликаний вирішувати спори, бути миротворцем, арбітром між сторонами конституційного провадження.
6. Установча функція - полягає у визначені чи точніше кажучи деталізації Конституційним Судом України правових засад, порядку своєї діяльності на основі Конституції України і Закону України “Про Конституційний Суд України”.
7. Управлінська функція - тісно пов’язана з установчою функцією, і полягає у тому, що Конституційний Суд України:
- обирає Голову і заступників голови Конституційного Суду України;
- призначає за поданням Голови Конституційного Суду України, керівника Секретаріату Конституційного Суду України та приймає рішення про звільнення його з посади;
- приймає рішення про утворення постійних комісій, затверджує їх персональний склад;
- приймає рішення про звільнення з посади Голови Конституційного Суду України та заступників Голови;
- приймає рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України у випадках, передбачених пунктами 1-3, 6-9 статті 23 Закону України “Про Конституційний Суд України”;
- дає згоду на призначення заступників керівника Секретаріату, керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів.
8. Представницька функція. Дана функція реалізується при приведенні Президента України до присяги, представництві Української держави у питаннях конституційної юрисдикції, а також представництві Конституційного Суду України у відносинах з органами державної влади.
Виділяють також міжнародну, політичну, інформаційну, інтеграційну, координаційну функцію тощо [3].
Отже, функції Конституційного Суду України не обмежені лише тими повноваженнями, які безпосередньо передбачені Конституцією України і Законом України “Про Конституційний Суд України”. Його діяльність пов’язана зі здійсненням цілої низки функцій, які покликані гарантувати верховенство Конституції України, сприяти формуванню єдиного праворозуміння в державі, забезпечити законність у суспільстві.
Література:
1. Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. // ВВРУ. – 1996. - № 49. – Ст.. 272.
2. Детальніше див.: Тихий В. Правотлумачення Конституційним Судом України та правова природа його рішень // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – №1. – С. 69; Євграфова Є. П. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства. // Право України. – 2001. - № 10. – С. 67.
3. Див. напр.: Шемшученко Ю., Погорілко В. Проблеми функцій Конституційного Суду України. // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – № 2. – С. 54-56; Тесленко М. В. Конституційна юрисдикція в Україні: Навч. посібн. К.: 2003. – С. 39-40.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
