Автор: Верста Лілія Богданівна, аспірантка 2-го курсу навчання, кафедри кримінального права та процесу Юридичного інституту Прикарпатського Університету
Сьогодні Україна переживає досить тяжкий кризовий період. Серед факторів, що спричинили економічну кризу і не сприяють її подальшому розвитку, слід виділити криміналізацію економіки, корупцію і вивезення капіталу. Всі ці явища тісно взаємозв’язані між собою. Щоб вирішити цю проблему слід зазирнути у її корінь. Відповідно для досягнення реальних результатів у боротьбі з організованою злочинністю необхідний підрив фінансової основи її механізму виробництва – вилучення доходів від злочинної діяльності.
Для боротьби з відмиванням грошей, як правило, використовуються наступні механізми:
• Оперативні операції місцевих та іноземних (міжнародних) правоохоронних органів;
• Фінансова і податкова звітність фізичних та юридичних осіб;
• Виїзні перевірки компаній та банків органами регулювання;
• Зовнішньо-аудиторські перевірки;
• Внутрішньо-аудиторські перевірки;
• Контроль в рамках професійних асоціацій та організацій;
• добровільне (за винагороду) надання інформації фізичними особами.
• ефективна система надання інформації правоохороним органам інших країн в рамках двохсторонніх міжнародних угод для доказування фактів відмивання грошей.
Країни, що не застосовують дані механізми, чи зловживають ними мають можливість спостерігати у себе процвітання відмивання грошей.
При створенні повноцінної системи протидії відмиванню грошей повинен бути досягнутий компроміс – між збільшенням затрат на державному та приватному рівні з її фінансування, слід обмежити свободи дії економічних суб’єктів. Для повної ефективності функціонування системи потрібно посилити контроль за виконанням предявлених державою вимог.
Кожна країна володіє системою протидії відмиванню грошей в особi правоохоронних органів. Введення нових механізмів, особливо затратних, може бути доцільним та виправданим тільки тоді , коли переваги від їх використання будуть вищі від вже існуючих систем.
На міжнародному рівні основна боротьба з відмиванням грошей ведеться у рамках очоленої в 1989р Міжнародної комісії з боротьби з відмиванням грошей (FATF) та створених за її зразком регіональних організацій: Азіатсько-Тихоокеанська група (AGP), Група країн Карибського басейну (CFATF), Група країн Південної та Східної Африки (ESAAMLG), Комітет експертів Ради Європейського співтовариства з оцінки мір протидії відмиванню грошей (PC-R-EV).
В 1998р. в рамках Департаменту ООН контролю за наркотиками і попередженню злочинів (UNODCCP) була розроблена Міжнародна програма протидії відмиваню грошей (GPML).
За оцінками FATF відмивання грошей продовжує прогресувати в зв’язку з тим, що багато країн все ще не використовують вищевказані механізми з боротьби з відмиванням грошей.
Економічне положення та загроза економічній безпеці України сьогодні такі, що необхідно прийняти нагальні міри для усунення існуючих прогалин та перешкод у сфері внутрішнього законодавства для завершення будівництва стійкої системи протидії відмиванню грошей.
Література:
1.Міжнародно-правова допомога та співробітництво у кримінальному судочинстві України.–Л.:Тріада плюс,2004.–640с.
2.Kondrat Buczkowski, Michal Wojtaszek. Pranie pieniedzy,–Warsawa.,2001.–236.
e-mail: liliya_versta@yahoo.com
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
