ІСТОРИЧНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ
19.04.2011 20:26
Author: Свинаренко Ольга Олександрівна, методист юридичного факультету Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
[Theory and history of the state and law. History of political and legal studies. Philosophy of law]
Процес виникнення і розвитку правової держави відбувався протягом всього розвитку людства, й пройшов складний еволюційний шлях. Цей розвиток продовжується і зараз. Взагалі, немає єдиного погляду на походження правової держави, тому існує ряд концепцій (теорій), якими вчені, виходячи з особливостей розвитку суспільства різних народів, з особливостей світогляду або релігійних переконань, намагалися пояснити передумови появи такого складного явища як правова держава. Останнім часом в руслі реформаторських процесів, що проходять у країні, відбулися серйозні зміни в наукових поглядах на державу і право, чітко позначилися нові підходи до оцінки їхньої ролі в політичній системі суспільства. Але важливим напрямом наукового пошуку залишається дослідження історичних та філософських проблем формування правової держави. Ґрунтовне описання цієї проблеми, її сутності, відображені в роботах таких науковців: С. Алексєєв, А. Венгеров, В. Гуліев, Н. Дєєв, В. Зорькін, В. Копєйчиков, В. Кудрявцев, Б. Лазарєв, В. Нерсесянц, М. Пискотін, В. Погорілко, Ю. Тихомиров, Б. Топорнін, З. Черниловський й інших. Уявлення про державу як організацію, що здійснює свою діяльність на основі закону, почали формуватися вже на ранніх етапах розвитку людської цивілізації. Мислителі античності (Сократ, Демокрит, Платон, Аристотель, Полібій, Цицерон) намагалися виявити такі зв'язки і взаємодії між правом і державною владою, які б забезпечували гармонійне функціонування суспільства тієї епохи. Вчені стародавності вважали, що найбільш розумна і справедлива лише та політична форма гуртожитку людей, за умов існування якої закон є загальнообов’язковим як для громадян, так і для самої держави. У період розподілу феодалізму, ідеї правової державності з позицій історизму виклали прогресивні мислителі того часу Н.Макіавеллі і Ж.Боден. У своїй теорії Макіавеллі на основі багатовікового досвіду існування держав минулого і сьогодення ставив за мету пояснити принципи політики, осмислити рушійні сили розвитку політичного життя для того, щоб створити контури ідеальної держави, яка щонайкраще відповідала б потребам того часу. Метою держави він вбачав можливість вільного користування майном і забезпечення безпеки для кожного. У період ранніх буржуазних революцій у розробку концепції правової державності значний внесок внесли прогресивні мислителі П. Гольбах, Т. Гоббс, Г. Гроцій, Т. Джефферсон, Д. Дідро, Д.Локк, Ш.Монтеск'є, Б.Спіноза та інші. Значний внесок у розробку основних елементів правової державності внесли також Вольтер, Гельвецій, Руссо, Пейн та інші. Кант обґрунтував і детально розробив філософську основу теорії правової держави, центральне місце в який займає людина, особистість. Найважливішою ознакою публічного права філософ вважав прерогативу народу вимагати своєї участі у встановленні правопорядку шляхом прийняття конституції, що виражає його волю. Верховенство народу обумовлює волю, рівність і незалежність усіх громадян у державі, що виступає як «об'єднання безлічі людей, підлеглих правовим законам». Філософська концепція правової держави за Кантом вплинула на подальший розвиток політико-правової думки і практику державно-правового будівництва цивілізованого суспільства. На наш погляд, правова держава – це така форма організації і діяльності державної влади, що будується у взаєминах з індивідами і їхніми різними об'єднаннями на основі норм права. При цьому право грає пріоритетну роль лише в тому випадку, якщо воно виступає засобом волі всіх і кожного, якщо діючі закони реально служать інтересам народу і держави, а їхня реалізація є втіленням справедливості. Розвинуте законодавство ще не свідчить про наявність у суспільстві правової державності. Політична природа держави, найбільш чітко виявляється в її суверенітеті. Саме в суверенітеті концентруються всі потреби та інтереси різних ланок політичної системи суспільства. Завдяки суверенітету координуються інтереси державні і недержавні, забезпечується їх справедлива правова рівновага і вільний розвиток. Не ідеалізуючи ролі права, варто реальніше відноситися до самої ідеї правової держави, тому що у дійсності політична влада завжди прагне вирватися з правових рамок і правова держава – це, скоріше, ідеальний тип.
Література: 1. Копєйчиков В. В. Загальна теорія держави і права / В. В. Копєйчиков. — К. : Юрінком, 1997. — 482 c. 2. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права і держави / П. М. Рабінович. — К. : ІСДО, 2005. — 287. 3. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун. — Х. : Право, 2001. — 379 c.
e-mail: larisa-nalivayko@rambler.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
