Сучасний період характеризується великою кількістю корпоративних захоплень, зокрема, шляхом встановлення контролю над акціями. Тому наболілою проблемою є проблема збереження акцій. Напевно будь-який власник цінних паперів хоч раз замислювався над тим, що він не може повною мірою бути спокійним за збереження акцій, що належать йому. Відомості про власників бездокументарних акцій зберігаються у формі запису в спеціальних комп'ютерних програмах. Проблема збереження акцій в документарній формі вирішувалася набагато простіше. Власник цінних паперів міг бути спокійний, якщо найнята ним охорона постійно несла чергування біля сейфа з акціями, а він сам міг у будь-який момент упевнитися в їх збереженні, всього лише відкривши дверці сейфа. Проте в умовах бездокументарної форми акцій доводиться забезпечувати збереження акцій зовсім іншими засобами [1, с.47].
Концепція бездокументарного цінного паперу запозичена з англо-американського права. В даний час ця конструкція сприйнята країнами континентального права. Першопроходцем слід визнати Францію, де з ухваленням Закону про фінанси 1982 року цінні папери перестали бути «фізичним об'єктом обігу у вигляді надрукованого документа» з 3 листопада 1984 р. У РФ акції є іменними цінними паперами, які випускаються в бездокументарній формі згідно Закону про ринок цінних паперів від 28 грудня 2002 року із змінами. Раніше видані сертифікати іменних цінних паперів прирівнюються до виписок з системи ведення реєстру власників цінних паперів, тобто всі акції з 4 січня 2003 року дематеріалізовані в безумовному порядку [2, с.47].
Основні способи встановлення контролю над акціями такі: скупка акцій, розкрадання акцій за допомогою підроблених документів, маніпуляція з реєстром акціонерів.
Одним із способів встановлення контролю над підприємством є маніпуляції з реєстром акціонерів. Як відомо, саме виписки з реєстру акціонерів підтверджують факт участі тієї або іншої особи в статутному капіталі акціонерного товариства. Зрозуміло, у корпоративних агресорів велика спокуса, діставши доступ до системи ведення реєстру, використовувати її в своїх інтересах.
Облік цінних паперів, що належать кожній конкретній особі, проводиться на його особовому рахунку, який відкривається перед зарахуванням на нього цінних паперів.
Положення про депозитарну діяльність, затверджене Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року № 999, передбачає, що обслуговування операцій з цінними паперами на рахунках у цінних паперах здійснюється депозитарними установами за розпорядженнями депонентів, клієнтів чи керуючих рахунками депонентів, клієнтів. До розпоряджень, які подаються депозитарній установі, додаються оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому законодавством порядку, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій (п.1 глави 2).
Депозитарна установа має право вимагати спеціального оформлення поданих документів (нотаріального посвідчення тощо), тільки якщо такі вимоги до оформлення документів установлені законодавством (п.5 глави 2).
Порядок здійснення кожної депозитарної операції визначається внутрішніми документами депозитарної установи та може передбачати:
приймання розпорядження від ініціатора депозитарної операції та/або відповідних документів, що підтверджують правомірність здійснення цієї депозитарної операції;
перевірку розпорядження на правильність складання та відповідність внутрішнім документам депозитарної установи і перевірку відповідних документів, які підтверджують наявність підстав для проведення депозитарних операцій (ці документи перевіряються на відповідність до інформації, наведеної у розпорядженні, до якого вони додаються, на відповідність їх оформлення вимогам законодавства) (пункт 9 глави 2).
Таким чином, для того, щоб акції перейшли від однієї особи до іншої, необхідно надати реєстраторові передавальне розпорядження, в якому власник виражає свою волю з приводу тих цінних паперів, що належать йому, та укладений у простій письмовій формі договір, що є підставою передачі. Таким чином, шахраєві, охочому викрасти акції, достатньо підробити ці документи.
Способи, використовувані дрібними злодіями, часто застосовуються і гравцями на ринку ворожих поглинань.
Таким чином, розкрадання цінних паперів може завдати істотної шкоди їх власникам, але не меншу, а в деяких випадках і більшу небезпеку подібні незаконні дії представляють для осіб, які придбали викрадені акції у шахраїв.
Часто використовуються судові акти як спосіб отримання контролю над акціями. Запобіганню подібним діям служить законодавство про боротьбу з корупцією. Проте акти судових органів не втратили своєї актуальності як спосіб встановлення контролю над компанією.
Все вищевикладене говорить про необхідність ухвалення цілого комплексу заходів для того, щоб протистояти діяльності шахраїв.
А.Молотников рекомендує наступні заходи: встановлення неформальних відносин з керівництвом або співробітниками зберігача; наділення повноваженнями по розпорядженню цінними паперами, що знаходяться на балансі компанії, виключно її генерального директора; здійснюючи придбання акцій, необхідно дуже ретельно досліджувати обставини попередніх операцій з акціями, що набуваються; найбільш ефективним профілактичним заходом є накладення обтяження на акції.
Пропоновані заходи доцільно доповнити низкою додаткових профілактичних норм.
З урахуванням того, що корпоративні війни перетворилися на суспільно небезпечне діяння, доцільно було б встановити кримінальну відповідальність за розголошування комерційної таємниці у вигляді відомостей з реєстру акціонерів.
Крім того, доцільно передбачити норму, що операція без виписки з системи ведення реєстру недійсна, виписка додається до передавального розпорядження, відповідальність за достовірність виписки несе хранитель. Доцільно також передбачити виготовлення захищених бланків виписки за заявою і за рахунок інвестора.
Щоб забезпечити можливість дослідження обставин попередніх операцій з акціями, що набуваються, доцільно передбачити право доступу покупця до інформації попереднього руху по рахунках з акціями.
У частині 4 статті 24 Закону «Про акціонерні товариства» доцільно передбачити здійснення правочинів щодо акцій у нотаріальній формі (на сьогодні ця стаття передбачає їх здійснення у письмовій формі).
Обтяження на акції, які перешкоджають їх обороту, повинен мати право накладати не тільки суд, але і власник акцій особисто. Право власника акцій накладати такі обтяження доцільно спеціально оговорити в законі, передбачивши зняття такого обтяження винятково за заявою власника, наданою особисто. Це дозволило б уникнути ситуацій, коли акції власника списуються з рахунку проти його волі по підроблених документах.
Література:
1. Молотников А. Незаконное получение контроля над акциями и долями хозяйственных обществ / А. Молотников // Финансовый менеджер. – 2006. – № 12. – С. 47-61.
2. Жамен С. Торговое право: учеб. пособие / С. Жамен , Л. Лакур; пер. с франц. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 179 с.
e-mail: iepd@rambler.ru
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
