В умовах становлення України, як правової, демократичної держави та у зв’язку з визнанням людини найвищою соціальною цінністю [1] на державу покладається обов’язок закріплення у національному судочинстві України широкої системи юридичних гарантій захисту прав та свобод людини і громадянина.
Найвідчутніших перепон у здійснені своїх прав та законних інтересів людина зазнає у сфері кримінального судочинства, а тому, з закріпленням в судочинстві України принципу верховенства права нагальним є реформування вітчизняного кримінально-процесуального законодавства в питаннях утвердження та забезпечення прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Як відомо, кримінальний процес України носить публічний характер і при виявленні компетентними органами чи посадовими особами ознак кримінального правопорушення, після внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань, незалежно від волі того, чиї інтереси були порушені, розпочинається кримінальне провадження у визначених законом формах [3]. У зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України процедура порушення та проведення кримінального провадження суттєво відрізняється від попередньої, проте багато питань як були так і залишаються неврегульованими.
Одним з таких питань є звільнення підозрюваного чи обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Так, відповідно до ст.283 КПК України однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності (ст.286). Незалежно від думки потерпілого клопотання направляється до суду1. Але й стаття 288 «Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності» не містить відомостей про вирішення долі підозрюваного у разі, коли потерпілий заперечує проти його звільнення від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, при вирішенні даного питання обов’язково враховується думка підозрюваного чи обвинуваченого. Так, у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст.285).
На наш погляд, законодавцю тут є над чим подумати. Адже як вірно зазначається в теорії кримінального та процесуального права, одними із найважливіших цінностей, які має захищати кримінальний закон, є потерпілі від злочину [4, с.76]. Слушною є думка вчених про те, що суспільство повинно дбати спочатку про інтереси потерпілого, а вже потім – про публічний інтерес [5, с. 42-43].
Література:
1. Конституція України. – К.: Агентство “Книга Пам’яті України”, 1996.
2. Кримінальний кодекс України. – Х.:ТОВ «Одісей», 2012. – 264 с.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Алерта., 2012. – 304 с.
4. Фесенко Є. Цінності як об’єкт злочину // Право України. – 1999. - № 6. – С. 75-76.
5. Карнозава Л. Максудов Р., Флямер М. Восстановительное правосудие: идеи и перспективы для России // российская юстиція. - № 11. – 2000. – С.42 - 44.
______________________
1 Сказане на нашу думку, не стосується таких підстав звільнення як примирення з потерпілим та закінчення строків давності (ст.ст.46, 49 КК)
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
