У реалізації прав і законних інтересів суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності важливу роль відіграють процесуальні гарантії, серед яких особливе місце посідають процесуальні обов'язки учасників кримінального провадження. Саме виконання одними суб’єктами кримінально-процесуальної діяльності своїх процесуальних обов’язків сприяє захисту прав і законних інтересів інших.
Серед процесуальних засобів особливе місце, на наш погляд, займає використання у кримінальному провадженні такого ефективного методу доказування, як участь понятого при проведені слідчих (розшукових) дій.
Визначаючи деякі терміни законодавець у п.25 ч.1 статті 3 КПК зазначив, що понятий являється одним із учасників кримінального провадження, проте процесуальний статус даного учасника процесу в новому КПК не визначено. Крім того, не зрозуміло з якою метою його залучають до проведення процесуальних дій.
Крім вказаної статті, термін «понятий» згадується лише у трьох статтях Кодексу. Найбільше уваги даному учаснику кримінального провадження приділено у статті 223 КПК. В ній визначено, по-перше, кількість понятих при проведенні слідчих (розшукових) дій, яких не може бути менше ніж два.
По - друге, вимога до понятих, нею є незаінтересованість особи. По-третє, випадки обов’язкової участі понятих при проведенні слідчих та розшукових дій. Так, поняті обов’язково присутні при пред’явленні особи, трупа чи речі для впізнання, огляді трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчому експерименті, освідуванні особи, обшуку або огляді житла чи іншого володіння особи, обшуку особи. По-четверте, випадки залучення понятих на розсуд слідчого, прокурора. Так, поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. По - п’яте, винятки, коли перераховані слідчі дії можуть проводитися без участі понятих. Ними є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення таких слідчих (розшукових) дій: пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляд трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчий експеримент, освідування особи.
По-шосте, визначено перелік осіб, які не можуть бути понятими. Ними є: потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Із вищесказаного, постає питання. А хто такий понятий? З якою метою він запрошується до проведення слідчих (розшукових) дій? Редакція статті 127 «старого» КПК в певній мірі давала відповідь на вказані питання: як поняті запрошувалися особи, не заінтересовані у справі, які присутні при проведені передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України слідчих дій і своїм підписом засвідчували відповідність записів у протоколі виконаним діям. Якщо на думку законодавця це питання не має значення, то поняті перетворюються на простого спостерігача, а їх участь на просту формальність, що є неправильно. Адже, понятий своєю присутністю не тільки засвідчує факт проведення слідчої (розшукової) дії, але й також її зміст, хід і результати. Саме тоді, отриманні докази будуть мати юридичне значення в суді.
Що стосується засвідчення понятим певного факту, то чинний КПК чітко його визначив. Так, відповідно до статті 104 КПК, у разі якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилась від підписання протоколу, то факт відмови, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом понятих у разі відсутності захисника чи законного представника такої особи.
На відміну від обов’язків, в новому КПК не визначено і права понятих. Так стаття 66 КПК закріплює лише один обов’язок понятого, а саме, на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
Таким чином, підводячи підсумки сказаному, вважаємо за необхідне доповнити параграф 5 «Інші учасники кримінального провадження» КПК України статтею, в якій закріпити визначення понятого, його процесуальний статус, основні правила (питання), які повинен знати кожний понятий при проведенні процесуальних дії, а саме: яким чином повинна здійснюватись його присутність і в чому її зміст, а також обов’язок слідчого роз’яснити понятим вказані правила [2, с.64,65].
Сказане на наш погляд, буде сприяти не тільки реалізації завдань кримінального судочинства, але й захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Участь понятих у кримінальному процесі повинна бути гарантією допустимості доказів.
Література:
1. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Алерта., 2012. – 304 с.
2. Юркова Г.В. Участь понятих як одна з гарантій допустимості доказів у кримінальному процесі // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Спеціальний випуск: у 2-х ч.- Ч.1. – Луганськ. – 2005. – С. 62-65.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
