Після розпаду Радянського Союзу між державами СНД були укладені двосторонні й багатосторонні угоди про взаємодію в сфері боротьби зі злочинністю. Одним із напрямів такої взаємодії була участь в обміні криміналістично значимою інформацією.
З ініціативи МВС Росії 25-26 листопада 1992 р. у Москві відбулася нарада представників МВС СНД, а також Латвійської й Естонської республік, на якій були обговорені заходи щодо вдосконалювання обміну інформацією між сторонами. Однією із центральних тем даної зустрічі було створення й розвиток Міждержавного інформаційного банку.
Відповідно до Угоди «Про взаємини міністерств внутрішніх справ у сфері обміну інформацією» від 3 серпня 1993 р. (далі – Угода від 3 серпня 1993 р.) МВС РФ є власником централізованих оперативно-довідкових і дактилоскопічних карт, автоматизованого банку даних, криміналістичних і інших обліків, а також архівної інформації. МВС інших республік надають необхідну інформацію на уніфікованих носіях для поповнення міждержавних оперативно-довідкових, дактилоскопічних, криміналістичних і інших обліків, які перебувають у веденні МВС Російської Федерації. Таким чином, формується Міждержавний інформаційний банк на умовах пайової участі. Одержання відомостей здійснюється на безоплатній основі, і вони використовуються тільки по прямому призначенню.
Перелік інформації яка надається до Міждержавного інформаційного банку зазначений в особливому додатку до Угоди від 3 серпня 1993 р. Відповідно до нього обліку в Міжнародному інформаційному банку підлягають :
I. Особи (трупи) таких категорій : 1) засуджені, які відповідно до нормативних актів сторін підлягають обліку в Міжнародному інформаційному банку; 2) затримані за бродяжництво; 3) особи які переховуються від слідства й суду, ухиляються від відбування покарання, сплати аліментів або розшукувані по позовах підприємств, організацій і громадян; 4) зниклі безвісті; 5) невідомі хворі й діти; 6) невпізнані трупи; 7) особливо небезпечні рецидивісти; 8) кримінальні авторитети, організатори злочинних груп; 9) злочинці-«гастролери»; 10) які притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення з особливою жорстокістю статевих злочинів; 11) які притягувалися до кримінальної відповідальності за розкрадання культурних, історичних цінностей, антикваріату, а також за виготовлення, транспортування, збут і розкрадання наркотиків у великих розмірах; 12) судимі за тяжкі злочини, і які мають характерні відмітні ознаки.
II. Предмети злочинного замаху, втрачені, вилучені й безхазяйні речі : 1) нарізна вогнепальна зброя; 2) автомобілі й бронетехніка; 3) антикваріат; 4) радіо-, відео-, фото- і комп’ютерна техніка, що має індивідуальні номери; 5) номерні цінні папери й документи, що мають державний обіг.
III. Нерозкриті злочини : 1) убивства й тяжкі тілесні ушкодження зі смертельним результатом ; 2) статеві злочини, вчинені з особливою жорстокістю; 3) розбої, вчинені із застосуванням вогнепальної зброї; 4) шахрайство у великих розмірах, фальшивомонетництво, підробка грошей і цінних паперів; 5) розкрадання вогнепальної зброї, великих партій вибухових речовин, боєприпасів, наркотиків, отруйних речовин, радіоактивних матеріалів і рідкоземельних металів, автотранспорту й бронетехніки, з металевих сховищ, із квартир, вчинені характерним способом; антикваріату, культурних та історичних цінностей; пов’язані з фінансовими, біржовими й валютними аферами; пов’язані з викраденням людей; 6) вимагання, пов’язані з насильством.
|