Правовою основою міждержавного й міжнародного співробітництва держав далекого й ближнього зарубіжжя по використанню криміналістичних обліків і облікової інформації є такі угоди : 1) Конвенція про правову допомогу й правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 р., укладена в м. Мінську країнами СНД, а також Протокол до неї, підписаний 26 березня 1997 р.; 2) Двосторонні й багатосторонні угоди, укладені МВС держав ближнього й далекого зарубіжжя, які передбачають співробітництво з метою попередження, припинення й розкриття злочинів; 3) Багатосторонні угоди МВС країн СНД «Про взаємини міністерств внутрішніх справ у сфері обміну інформацією» від 3 серпня 1993 р.
За ініціативи МВС Росії 25-26 листопада 1992 р. у Москві відбулася нарада представників МВС СНД, а також Латвійської й Естонської республік, на якій були обговорені заходи щодо вдосконалювання обміну інформацією між сторонами, однією із тем даної зустрічі було створення й розвиток Міждержавного інформаційного банку.
Формування Міждержавного інформаційного банку здійснювалося на базі діючих централізованих оперативно-довідкових і дактилоскопічних обліків, а також автоматизованого банку даних криміналістичних і інших обліків, у тому числі й архівної інформації ГІЦ МВС РФ (Ялишев С. А., 1999 р.).
Угода «Про взаємини міністерств внутрішніх справ у сфері обміну інформацією» від 3 серпня 1993 р. передбачає, що МВС РФ є власником централізованих оперативно-довідкових і дактилоскопічних карт, автоматизованого банку даних, криміналістичних і інших обліків, а також архівної інформації. МВС інших республік надають необхідну інформацію на уніфікованих носіях для поповнення міждержавних оперативно-довідкових, дактилоскопічних, криміналістичних і інших обліків, які перебувають у веденні МВС Російської Федерації.
МВС держав, які підписали угоду, здійснюють співробітництво в комп’ютеризації своїх відомств, удосконалюванні інформаційного забезпечення, а також створенні єдиної автоматизованої системи передачі відомостей. Перелік інформації, яка надається до Міждержавного інформаційного банку, зазначений в особливому додатку до Угоди від 3 серпня 1993 р., яка зазначалася нами вище. Відповідно до цієї угоди, обліку в Міжнародному інформаційному банку підлягають : 1) певні категорії осіб та трупів; 2) певні предмети злочинного замаху, втрачені, вилучені й безхазяйні речі; 3) певні види нерозкритих злочинів.
Продовженням співробітництва міністерств внутрішніх справ СНД є «Положення про Бюро по координації боротьби з організованою злочинністю й іншими небезпечними злочинами на території СНД» (затверджене Радою глав урядів СНД 24 вересня 1993 р.) і відповідна Угода по даній проблемі, підписана міністрами внутрішніх справ СНД 17 лютого 1994 р. Відповідно до Положення Бюро є постійно діючим органом по координації боротьби з організованою злочинністю й створено з метою забезпечення ефективної взаємодії учасників СНД. До основних завдань Бюро віднесено : а) формування спеціалізованого банку даних на базі комп’ютерного центра й надання ініціативної інформації правоохоронним органам; б) сприяння в міжнародному розшуку учасників злочинних угруповань, осіб, які вчинили найнебезпечніші злочини й переховуються від кримінального переслідування; в) забезпечення погоджених дій у ході оперативно-розшукових заходів і комплексних дій, які зачіпають інтереси двох і більше держав.
Основні положення Угоди щодо функціонування обліків СНД полягають у такому : а) обмін оперативно-розшуковою, довідковою, криміналістичною й іншою інформацією, яка стосується будь-яких злочинів, як вчинених, так і підготовлюваних до вчинення на території країн СНД у складі організованої групи; б) подання інформації про конкретні факти й події, здійснені як фізичними, так і юридичними особами, причетними до організованої злочинності; в) повідомлення відомостей про структуру, персональний склад, сферу діяльності організацій управляння, структурних і зовнішніх зв’язках кримінальних угруповань, які носять міжнародний характер; г) інформування про передбачувані контакти, які мали місце між злочинними групами які діють на території СНД; д) повідомлення зацікавлених сторін про форми й методи злочинної діяльності організованих груп, включаючи відмивання коштів, отриманих від такої діяльності (Бєлов О. А., 2010 р.).
Обмін інформацією з перерахованих питань здійснюється на підставі запитів або з ініціативи однієї з держав. Запити й відповіді на них даються письмово, однак в екстрених ситуаціях можливий усний запит, який негайно повинен бути підтверджений письмово, в тому числі й з використанням технічних засобів передачі тексту.
Запит містить такі реквізити : найменування органа запитуючої сторони й того, до якого він звернений, прізвища й імена розшукуваних, підсудних, засуджених, інших осіб, їхнє громадянство, заняття, постійне місце проживання або перебування, а за необхідності – прізвища, імена й адреси їхніх законних представників; опис правопорушення й кваліфікація за Кримінальним кодексом; сутність запиту й інші додаткові дані. Запит візується керівником регіональної або центральної служби й засвідчується гербовою печаткою.
Запити по обліках і відповіді на них здійснюються через центральні служби, певними сторонами, які підписали Угоду. У випадках гострої потреби запит можна направити безпосередньо в місцевий (регіональний) підрозділ, проінформувавши одночасно й центральну службу запитуваної сторони.
В рамках Мінської Конвенції, а також двосторонніх угод про співробітництво між МВС країн СНД здійснюються заходи щодо направлення міжнародних доручень.
На даний час діяльність Міждержавного інформаційного банку здійснюється на всій території колишнього СРСР. Його потенціал повинен сприяти, зокрема, інформаційному, організаційному й оперативно-розшуковому забезпеченню боротьби з різними проявами : тероризму, контрабанди, незаконного обігу зброї й боєприпасів, незаконного обігу й використання наркотиків, протиправної діяльності організованих злочинних груп і злочинців-«гастролерів», які діють на територіях декількох держав, крадіжок вантажів, перевезених всіма видами транспорту, незаконної міграції (Ялишев С. А., 1999 р., Корнієнко Н. А., 2004 р.).
1 березня 1994 р. прийнята Концепція Автоматизованої системи інформаційного обміну між органами внутрішніх справ держав-учасників СНД. Зазначена Концепція встановлює пріоритетні принципи, завдання, структуру й послідовність введення в дію підсистеми інформаційного обміну між МВС країн – учасників Співдружності.
Сутність завдань, поставлених перед Міждержавною підсистемою інформаційного обміну органів внутрішніх справ країн – учасників СНД, полягає в максимальній ефективності обміну даними в обсязі функціонування Міждержавного інформаційного банку.
Міждержавна підсистема інформаційного обміну між органами внутрішніх справ є єдиним інформаційним простором МВС держав Співдружності із системою національних інформаційних ресурсів, баз і банків даних.
Розглядаючи структуру Міждержавної підсистеми інформаційного обміну між органами внутрішніх справ, слід зазначити й технологію функціонування інформаційних ресурсів, баз і банків даних, використання телекомунікаційних систем і мереж, які діють за певними принципами і погодженими інформаційними протоколами обміну відомостей.
Міждержавна підсистема інформаційного обміну між органами внутрішніх справ складається з таких частин : 1) єдиної або взаємозалежної телекомунікаційної мережі зв’язку; 2) єдиної або взаємозалежної системи інформаційного обміну; 3) систем зберігання й обробки інформації; 4) систем захисту наявної інформації.
Єдина телекомунікаційна мережа включає високонадійну міждержавну магістральну мережу, а також національні мережі держав Співдружності, які підключаються до неї. В свою чергу, до національних магістральних мереж підключаються регіональні мережі, а до них уже й мережі абонентського доступу. Останні в свою чергу, спеціально призначені для правоохоронних органів, національні телекомунікаційні мережі, можуть бути частиною загальнонаціональної телекомунікаційної мережі (Бєлов О. А., 2010 р.).
Магістральна мережа обслуговує великі вузли зв’язку, які розміщуються в столицях і великих містах. Під час роботи цілодобово вона повинна мати високу пропускну здатність і достатню надійність.
Єдина система телеобробки даних забезпечує дистанційний доступ до її ресурсів і засобів зв’язку. Вона покликана також забезпечити колективне використання ресурсів систем обробки даних і для окремих користувачів у режимі міжмашинного обміну.
Систему зберігання й обробки інформації баз і банків даних планується створити в якості інтегрованих, звести довідкові й оперативно-розшукові обліки, які існують в МВС країн СНД. В якості зразку будуть виступати інформаційні системи МВС Росії (Бєлов О. А., 2010 р.).
По Міждержавній підсистемі інформаційного обміну між органами внутрішніх справ МВС буде проходити відкрита й конфіденційна пошукова інформація, яка має системи захисту як технічного характеру, так і організаційного змісту.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
