Новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК) після набрання чинності повністю змінив процедуру кримінального провадження. Низку законодавчих новел можна оцінити як позитивні зміни, викликані потребами сучасності, інші ж новели, на нашу думку, мають дискусійний характер, є неоднозначними.
До таких неоднозначних нововведень належить запровадження у КПК поняття «кримінальне правопорушення». Водночас його введено і до Кримінального кодексу України (КК): відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» від 13.04.2012 року № 4652-VI в абз. 1 ч. 2 ст. 374 КК України слово «злочину» було замінено на слова «кримінального правопорушення».
Однак легальна дефініція кримінального правопорушення відсутня як у новому КПК, так і в КК України останньої редакції. Лише шляхом тлумачення ст. 215 КПК можна дійти висновку, що поняття «кримінальне правопорушення» включає в себе злочин та кримінальний проступок. При цьому інститут кримінальних проступків у кримінальному праві України ще не запроваджений, тому й сам термін «кримінальний проступок» поки що не має офіційно визначеного змісту. А процедура провадження щодо кримінальних проступків достатньо повно визначена КПК. Отже, виникає нелогічна ситуація, при якій процесуальна форма реалізації норм кримінального права виникає раніше, ніж їх зміст, а тому невиправдано стає первинною щодо нього і, певною мірою, «підкоряє» його собі.
Ще однією проблемою є те, що у Конституції України відсутнє поняття «кримінальне правопорушення». Тому перш ніж запроваджувати цей термін, виникає необхідність внесення змін до Основного Закону.
КК України передбачає кримінальну відповідальність тільки за злочини. Змінивши у КК поняття «злочин» на «кримінальне правопорушення», законодавець одночасно змушений буде встановити нову підставу притягнення до кримінальної відповідальності, а саме: вчинення особою діяння, яке містить склад «кримінального проступку».
Отже, зважаючи на все вищевказане, можна зробити висновок, що запровадження термінів «кримінальне правопорушення» та «кримінальний проступок» невід’ємно пов’язане зі змінами як Конституції України, так і багатьох положень Загальної частини КК, та потребує наукового доопрацювання.
_________________________________
Науковий керівник – к.ю.н., асистент кафедри кримінального права № 2 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Оробець Костянтин Миколайови
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
