Обстановка місця події служить засобом вивчення психології осіб, які брали у ній участь. Дані про особу, зібрані на місці події, можуть мати різний характер. Це можуть бути відомості про стан особи у відповідний період часу, про виявлені нею вольові риси, відомості про звички, спосіб життя, відомості про різні психічні властивості її особистості. За допомогою вказаних та інших даних можна скласти психологічний портрет злочинця.
Поняття «психологічний портрет» («психологічне портретування», «психологічне профілювання») вперше було вжите у 1974 р., коли поліція штату Монтана звернулася до ФБР за допомогою у встановленні виконавця вбивства 7-літньої дівчинки.
Сам психологічний портрет вперше був складений Д. Брасселом у 1957 р. за матеріалами справи Матескі-«божевільний бомбист». За радянських часів спроба створення психологічного портрету вперше реалізована у кримінальних справах Михасевича, який здійснив 33 вбивства, та Чикатило (53 вбивства) [1, с.218].
Питання складання психологічного портрету останнім часом привертає дедалі більшу увагу науковців та практиків, однак залишається не досить розробленим, оскільки в Україні досі є лише кілька відомих випадків психологічного портретування. Варто погодитись з І. Охріменком, що залучення до розкриття тяжких, особливо тяжких та резонансних злочинів спеціаліста психолога-аналітика (як це практикується у США, а останніми роками в Республіці Польща та Російській Федерації) вкрай необхідне, оскільки його участь у розкритті злочинів даної категорії підвищить якість досудового розслідування, сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства [2, с. 122.].
В основі психологічного портретування лежить засада про те, що у кожній дії (бездіяльності) людини та її наслідках проявляється особистість, а кожне діяння має свій неповторний характер. У зв'язку з цим, власне і можливе визначення певних рис злочинця, ґрунтуючись на тому, як саме злочин був вчинений.
Другою засадою, з точки зору можливості складання психологічного портрету, є така характеристика рис особистості як постійність, сталість. З плином часу властивості особистості не підлягають значним змінам. Особистість людини формується впродовж багатьох років і, навіть, якщо вона зробить спробу змінити певні риси, це буде надзвичайно складним і тривалим процесом. Дана засада має важливе значення для психологічного портретування, оскільки дозволяє передбачити, що злочинець діятиме у подібний спосіб, вчиняючи наступні злочини [3,с. 116.]
Водночас для розкриття, наприклад, серійних вбивств, найціннішу інформацію щодо діагностики особистості та мотиваційних процесів містить перше вбивство. Наступні вбивства зазвичай вчиняються інакше, злочинець набуваючи досвіду, модифікує спосіб його вчинення.
У вітчизняній і зарубіжній літературі з юридичної психології та криміналістики даються різноманітні визначення поняття «психологічний портрет». Однак усі дослідники є одностайними у тому, що даному поняттю притаманні наступні ознаки: а) становить сукупність основних психологічних властивостей особистості злочинця та проявів його поведінки; б) становить сукупність інших істотних ознак (фізичних, соціально-демографічних та ін.) особи злочинця; в) дозволяє дати прогностичну оцінку вірогідного вчинення чергового злочину; г) служить основою для висунення та перевірки версій; д) вказані дані ґрунтуються на аналізі матеріалів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, в тому числі огляду місця події.
Таким чином, тим що відрізняє психологічне портретування від інших криміналістичних методів є погляд на злочинну подію крізь призму потреб, мотивацій, відхилень, пізнавальних процесів у злочинця. Зібрані відомості аналізуються та дозволяють відтворити правдоподібну поведінку злочинця і потерпілого, їх емоційний стан, уяву злочинця, реалізовану під час вчинення злочину, можливі фактори, що ускладнювали вчинення злочину та інші непередбачувані обставини. Характеристика невідомого злочинця також охоплює соціально-демографічні та фізичні дані, рівень інтелектуального розвитку, особливості емоційного стану, мотивацію діяння, притаманну поведінку та звички, наявність психічних відхилень, у тому числі на сексуальному ґрунті. З огляду на це, застосування такого криміналістичного методу як "психологічне портретування" є вкрай важливим для ефективного розслідування злочинів на практиці.
Література:
1. Пальваль Є. А. Психолого-криміналістичний аналіз огляду місця події / Є. А. Пальваль // Право і безпека. — 2004. — № 3’4. — С. 218.
2. Охріменко І. Використання специфічних психологічних методів у процесі розкриття злочинів: проблеми та перспективи / І. Охріменко // Юридична Україна. — 2010. — № 4. — С. 122
3. Wojciechowski Bartosz W. Profilowanie psychologiczne nieznanych sprawców zabójstw (cz.1) / Bartosz W. Wojciechowski // Palestra. — 2008. — № 7—8. — С. 116.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
