Поняття серійності у вітчизняному кримінальному праві відсутнє, законодавець вважає, що в ньому немає необхідності. Однак, для криміналістики таке визначення необхідне, адже воно дозволяє об’єднувати кримінальні провадження, тим самим концентрувати пошукову криміналістично значиму інформацію в одному кримінальному провадженні, що багато в чому сприяє швидкому та ефективному розкриттю злочинів.
Загальновідомо, що крім вбивств, серійними можуть бути різні злочини – грабежі, розбої, зґвалтування, підпали, крадіжки. Однак, у науковій криміналістичній літературі, термін «серійні» широко використовується в основному стосовно вбивств.
У наукових публікаціях, особливо по психіатрії, поширеною є думка, що серійними доцільно вважати лише сексуальні вбивства, а не інші, наприклад корисливі. Така думка є слушною, однак, практика показує, що серійними можуть бути і вбивства, які вчиняються по іншим, не сексуальним мотивам.
У підручниках по криміналістиці, керівництвах з розслідування злочинів, починаючи з 60-х років минулого століття, немає жодних згадувань про серійні вбивства. Належної уваги криміналістів цей різновид злочинів до себе не привертав, у науковому середовищі вони не набули широкого поширення. Це не свідчить, що такі злочини не вчинялися, а красномовно говорить про замовчування інформації про них, що було пов’язано з поширеними на той час ідеологічними установками в державі.
Нині існування серійних убивств не можна ігнорувати. Їхня частка в загальному обсязі вбивств незначна, однак вони вкрай небезпечні, так як важко піддаються розкриттю, характеризуються значною кількість жертв, напади здійсюються як на дорослих так і дітей, мають значний резонанс у суспільстві.
В останні п’ятнадцять років з’явилися публікації, присвячені серійним убивствам, і в них автори дають визначення цього поняття, виділяючи серед ознак : а) кількісний показник, б) однотипність; в) аналогічність способів вчинення; г) спільність (схожість) мотивів убивств, які поєднують серію; д) вчиняються однією і тією ж особою; є) певна «рознесеність» в часі та ін.
Л. П. Іжніна та Д. Т. Рязапов, визначають серійні сексуальні вбивства як неодноразові, навмисні, обумовлені певним мотивом (отримання сексуального задоволення) дії, спрямовані на позбавлення життя інших осіб, вчинені з інтервалом в часі, для яких характерні : особлива жорстокість, вибір конкретного типу жертви, єдиний мотив (Іжніна Л. П., Рязапов Д. Т., 2009 р.).
А. А. Протасєвич, під серійними вбивствами розуміє вчинення в різний час однією особою або групою осіб двох і більше тотожних або однорідних злочинів (Протасєвич А. А., 1999 р.).
A. Л. Протопопов уважає, що серійні сексуальні вбивства являють собою кількаразові послідовні вбивства, які нараховують два й більше епізоди, вчинені в різних місцях, з метою одержання статевого задоволення (Протопопов А. Л., 2006 р.).
Л. A. Соя-Сєрко і B. C. Мінська визначають серійні вбивства як вчинені різночасно однією особою або групою осіб за попередньою змовою три або більше вбивства (або замахи на них), які характеризуються єдністю або схожістю мотивів і однотипністю способів їх вчинення (Соя-Сєрко Л. А., Мінська В. С., 2006 р.).
Доцільно визначити й розмежувати поняття «ознаки серійності» і «ознаки серії». У першому випадку варто говорити про потенційну можливість (за наявності певних ознак) віднесення одного або декількох злочинів до однієї серії, в другому – про реальну можливість (знову ж за наявності певних ознак) віднесення якого-небудь одного або декількох злочинів до однієї серії. Співвідношення даних понять засновано на принципі «поглинання», оскільки «ознаки серії» носять більш окремий, більш конкретний характер, а «ознаки серійності» носять більш загальний, більш абстрактний характер (Тіхонова Є. В., 2003 р.).
Плутанина в теоретичному розумінні даного явища створює сприятливий ґрунт для помилок на практиці, які ведуть і до неправильної кваліфікації, і до відсутності в особи, яка здійснює розслідування навіть припущення про наявність серії, а виходить, і до відповідного пошуку слідів, які характеризують серію.
На нашу думку, очевидним елементом серійності вбивств є кількісна ознака, а саме – вчинення двох і більше вбивств. До обов’язкових відмітних ознак такого роду вбивств відносяться : однотипність; аналогічність способів вчинення злочинів; спільність (схожість) мотивів убивств, які входять у серію.
Відмітна риса серійних убивств як збірного поняття – різночасність вчинення названих злочинів. Цю обставину варто розглядати як необхідний елемент поняття «серійних убивств». Отже, для вчинення серійних убивств характерна певна подовженість в часі, що теж має вагоме значення для обрання певної методики розслідування по кримінальних провадженнях про ці злочини.
Усі серійні вбивства вчиняються або тією самою особою, або тими самими особами. Однією з важливих для криміналістики і практики розслідування злочинів відмітних рис серійних убивств є вчинення кожного вбивства однаковими або подібними між собою способами. Така властивість обмежує різновид вбивств, охоплюваних даним поняттям. Зазначену обмежувальну ознаку треба в обов’язковому порядку ввести в поняття серійних убивств, оскільки спосіб вчинення є один з вирішальних факторів, який характеризує особливості вбивств і їх розслідування, що відповідно впливає на вибір криміналістичної методики.
Отже, серійні вбивства – це вчинені різночасно, однією особою або групою осіб, за попередньою змовою два й більше вбивства (або замахи на них), які характеризуються єдністю мотивів і однотипністю способів вчинення вбивств.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
