Питання як цивільно-правової так і господарсько-правової відповідальності за порушення зобов’язання завжди викликали інтерес науковців. Відсутність легального визначення цивільної відповідальності в актах цивільного законодавства обумовлює наявність різних підходів при дослідженні цього правового інституту. В ЦК відсутні нормативно визначені випадки застосування інститутів цивільно-правової відповідальності не систематизовані і містяться в різних його розділах і главах. Натомість Господарський кодекс врегульовує сферу застосування господарсько-правової відповідальності, розкриваючи поняття та види господарсько-правових санкцій, їх застосування тощо. Так в п.1 ст.216 ГК вказується: «учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договорами». Хоча Цивільний кодекс безпосередньо не закріплює видів (форм) відповідальності, він містить перелік захисту цивільних прав. У господарському та цивільному законодавстві відповідальність може бути застосовано лише за наявності вини (принцип презумпції вини). ГК також не містить видів відповідальності, але він розмежовує спосіб впливу на порушника за господарськими санкціями, якими визнаються заходи впливу на правопорушника за господарськими санкціями, якими визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування, яких до нього настають несприятливі економічні та правові наслідки. Тепер слід розглянути у порівняльному аспекті відшкодування збитків. Як в цивільному і в господарському законодавстві передбачено, що особа, якій було завдано збитків, має право на їх відшкодування. За ЦК збитками є: 1.втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2.доходи, які особа могла би одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). У ГК під збитками розуміються втрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, яка управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До збитків згідно ГК включаються: 1. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2. додаткові витрати, понесені другою стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; 3. неодержаний прибуток (втрачена вигода); 4. матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Тобто «господарські збитки» ширші за змістом. На думку деяких авторів те, що до них віднесено відшкодування моральної шкоди, є не зовсім коректним. Різний зміст поняття створюватиме труднощі в процесі правозастосування та визначення розміру збитків. Отже слід зазначити, що Цивільний та Господарський кодекси не узгоджуються між собою в питанні застосування інституту збитків: наявне їх різне розуміння, встановлений різний склад. В цілому ж обидва кодекси містять суттєві колізії в питанні застосування інституту збитків, що негативно вплине на правозастосовчу практику. Тобто узгодження правових норм про збитки обох кодексів є нагальною проблемою.
Література:
1.Юридична газета «Юргазета» №5, від 20.09.2003 р. Стаття «Цивільна» та «господарська» відповідальність. Цивільний та Господарський кодекси містять різні норми щодо відповідальності суб’єктів правовідносин». – автор Прядко Данило. – Інтернет ресурс: [Режим доступу]: http://www.yur-gazeta.com./oarticle/155/
2.Стаття «Відповідальність за порушення господарських зобов’язань. Проблеми застосування на практиці». – автор Роман Філоненко. – Інтернет ресурс: [Режим доступу]: http://blog.liga.net/user/rfilonenko/article/5142.aspx
|