Матеріал присвячений «Саксонському зерцалу»- першій кодифікації німецького середньовічного права юридичної книги, котра мала велике розповсюдження та вплив на середньовічну та сучасну юридичну практику не лише в Німеччині, але й в інших країнах Центральної та Східної Європи протягом XIII — XVII ст. Значну увагу приділено «Саксонського зерцала» змісту та збереженим рукописам цієї правової книги , його впливу на території України,
В Німеччині протягом Х – аж до початку ХІV ст. основним джерелом права був звичай. З розвитком суспільних відносин виникла необхідність запису і систематизації правових звичаїв. Певну можливість для такої систематизації давали судові рішення, в котрих використовувались загальні норми звичаєвого феодального права і враховувались думки інших правознавців.
В ХІІІ ст. почались спроби кодифікації звичаєвого права. Такими кодексами стали «Саксонське зерцало» і «Швабське зерцало» [2, с.141].
«Саксонське зерцало» виникло в області, де з одного боку, конкурували політичні інтереси імперії з територіальними інтересами архиєпископату м. Магдебург, єпископату м. Хальберштадт , князівства Ангальту, а також князівства графа фон Фалькенштайна. З іншого боку багато вільних селян потребували знання діючого права. Крім того, з ХІІ ст. стала перемагати думка, що вільні люди, котрі живуть в одному регіоні, повинні дотримуватися єдиного правопорядку, щоб мати спільне підґрунтя для дій (законодавчі акти).
«Саксонське зерцало»- це середньовічна юридична книга досить високого рівня, котра мала велике розповсюдження та вплив на середньовічну та сучасну судову практику не лише в Німеччині, але й далеко за її межами. Воно було складене дворянином-рицарем, суддею Етке фон Репповим (Eike von Repgow, Repchowe, Repichowe, Repow) і остаточно упорядковане ним же в 1230 р.
Перший рукопис «Саксонського зерцала», виник, мабуть між 1220 та 1235 роками, причому сам фон Реппов неодноразово переробляв його, пізніше в околицях Магдебургу були також впровадженні додатки іншими правознавцями, виходячи з цього, остаточна версія книги датується 1270-м роком.
Спершу правова книга фон Реппова була складена звичайною літературною латинською мовою, і лише на вимогу графа Гоєра фон Фалькенштайна він переклав свою кодифікацію на німецьку мову. Німецькомовне першоджерело, на жаль не збереглося, проте так званий Кюдлінберзький рукопис (Qüdlinburge Handschrift), котрий походить теж з ХІІІ ст. найбільш відповідає йому. Перше посилання на «Саксонське зерцало» можна віднайти в судових матеріалах в 1235 році, останнє офіційне використання - знаходиться у вироці імперського суду м. Ляйпціг в 1932 року [4, с.112].
«Саксонське зерцало» набуло розповсюдження далеко за межами Саксонії, особливо в Нідерландах, також й в східних землях: разом з німецькими переселенцями подорожувала й саксонська правова книга, вона швидко стала основоположним джерелом для інших правових збірників в районах Магдебурга, Бреслава та Кракова. Найстарший збережений рукопис «Саксонського зерцала» (перед 1300р.) походить з Квідлінбурзької бібліотеки і зберігається зараз в університетській бібліотеці м. Галле.
Особливу цінність та виключний інтерес для нас складають наявні ілюстровані рукописи. До них відноситься чотири рукописи: з Гейдельбергу, Ольденбургу, Дрездену та Вольфенбютеля. Вони називаються згідно свого теперішнього місця знаходження[3, с.46] .
«Саксонське зерцало» регулювало правові відносини з конституційного права, судоустрою, ленного права, кримінального права та кримінального процесу, сімейного та спадкового права; селянського та сусідського права. В засаді структура «Саксонського зерцала» така: воно складалося з трьох частин : передмови, земського права (з німецької мови ХІІІ ст.) та ленного права( з середньовічної латини) [1, с. 16].
В передмові йдеться про право як божий порядок: «Веління Бога - це право». Земське право включало в себе три книги: перша містила -71 статтю, друга - 72, а третя – 91.
Земське право – це право усіх вільних людей, включаючи й вільних селян. Воно регулювало відносини щодо земельної ділянки, спадкові відносини, шлюб, розподіл вантажів та сусідські відносини. Воно охоплювало також кримінальне право та судоустрій. В сучасній правовій системі воно охоплювало б кримінальне та цивільне право й сімейно-спадкове.
Ленне право складалося з 78 статей. Воно не містило підрозділів. Ленне право регулювало відносини між дворянами та між станами. Його можна порівняти з сьогоднішнім конституційним правом.
В цей самий історичний період в Німеччині виникає міське право, воно гарантувало громадянам особисту свободу, право на власність, честь, недоторканість життя, а також вільну економічну діяльність. Це створювало в суспільстві, де війна та ворожнеча були щоденними проявами, в межах міських стін мирну атмосферу.
«Саксонське зерцало» стало в Прусії в 1794 р. основою для створення «Загального земського права», пізніше - в 1865р. в Саксонії «Громадянського зводу законів», і в 1900р. в Тюрінгії - «Громадянського зводу законів для Німецької імперії».
Виникає логічне запитання, що ж пов’язує «Саксонське зерцало» з українськими землями.
Цією зв’язною ланкою є Магдебурзьке право (лат. Ius Municipale Magdeburgense), котре стало з XIII століття зразком для запровадження міського самоврядування в значній частині центральної і східної Європи. Під магдебурзьким правом розуміють збірник законів, що з'явився наприкінці XIII ст. і був утворений з "Саксонського зерцала" й магдебурзького шефенського права. «Саксонське зерцало», а також книги з магдебурзького міського права в містах східної Європи, де воно поширювалося, перекладалися з метою практичного застосування на слов’янські мови та латинську. Більше ніж 100 міст відносилися до сім`ї магдебурзького міського права. Кодифіковані в XIII ст. норми звичаєвого права і судових ухвал німецького міста Магдебурга, стали феодальним міським правом, за яким міста звільнялися від управління і суду феодала. Воно закріплювало права міських станів – купців, міщан, ремісників, було юридичним виявом успіхів міського населення у боротьбі проти феодалів. Воно встановлювало порядок виборів і функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об’єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. Проте воно узаконювало й нерівність у правах, зважаючи на стать, походження, віросповідання.
Відчутним залишається вплив «Саксонського зерцала» й на українських землях, котре разом з магдебурзьким правом, в теорії та практиці, протягом століть творило підвалини для встановлення сучасної правової системи не лише в державах західної Європи, але й в східноєвропейських державах, та в Україні зокрема, й заслуговує на проведення подальших наукових досліджень.
Література:
1. Аксененок Г. А., Кикоть В. А. «Саксонское зерцало» и его автор в свете новых исследований // Саксонское зерцало. Памятник. Комментарии. Исследования. М., 1985.
2. Тищик Б.Й.Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час).-Львів: Світ, 2006.
3. Schott С. Eike von Repgow. Der Sachsenspiegel.. 3. Aufl., Manesse Bibliothek der Weltliteratur.- Zürich: Manesse Verlag, 1996.
4. Lück H. Über den Sachsenspiegel. Entstehung, Inhalt und Wirkung des Rechtsbuches, 2. Auflage, Janos Stekovics. - Dößel (Saalkreis), 2005.
e-mail: hhanna@gmx.net |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
