В сучасних умовах все частіше спостерігається поповнення злочинного середовища неповнолітніми правопорушниками. Особливої гостроти даній проблемі додає те, що у вчиненні злочинів найчастіше беруть участь особи, звільнені з установ виконання покарань. Тому найбільш перспективним і дієвим напрямом у профілактиці рецидивної злочинності неповнолітніх має бути ефективна організація соціальної адаптації неповнолітніх громадян, які звільнилися із пенітенціарних установ після відбування кримінального покарання.
Постпенітенціарній соціальний супровід – це цілеспрямована діяльність державних та недержавних організацій, соціального працівника (соціального педагога) з питань реалізації соціальної політики щодо осіб, які повернулись із місць позбавлення волі, з метою створення необхідних умов для позитивної соціалізації.
Для соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених від відбування покарання, характерні такі особливості:
- вона відбувається після звільнення від покарань, пов’язаних із позбавленням волі;
- цей соціально-психологічний процес починається з моменту звільнення засуджених від покарання і завершується досягненням відповідності між очікуваннями-вимогами суспільства (окремих соціальних груп) і поведінкою раніше судимої особи;
- завданням соціальної адаптації осіб, звільнених від покарання, є залучення їх до життя без правообмежень, пов’язаних з покаранням, в новому або такому, що змінилося, соціальному середовищі, що припускає їх добровільне підпорядкування нормативним вимогам середовища;
- соціальна адаптація звільнених від покарання залежить від адаптаційних навичок і здібностей, властивих індивідові спочатку і вихованих в умовах виконання покарання;
- успіх соціальної адаптації звільнених значною мірою залежить від співвідношення системи особистісних установок і вимог, що пред’являються середовищем (трудовим колективом, найближчим побутовим оточенням, сім'єю) [5].
Безумовно, соціальна адаптація неповнолітніх осіб є складним і тривалим процесом, тому що ізоляція має найбільш деструктивний вплив на засудженого. Соціально-психологічні проблеми, пов’язані з ізоляцією, надзвичайно складно долати дорослій людині, а тим більше дитині.
Зважаючи на це, при наданні соціальної допомоги неповнолітнім засудженим для їх ефективної постпенітенціарної адаптації необхідно:
1) виявити причини та умови, що привели особу до порушення кримінального законодавства, а також життєві цінності та характерні риси особистості, що можуть викликати проблеми після звільнення з місць позбавлення волі (як для самої особи, так і для оточуючих осіб);
2) визначити мету життя на волі, враховуючи мотивацію, визначити послідовність дій та засоби, якими можна скористатися для досягнення позитивного результату;
3) визначити спроможність аналізувати позитивний і негативний досвід зі свого минулого та робити необхідні висновки, самостійно вирішувати власні соціальні проблеми.
Саме тому Глава 24 Кримінально-виконавчого кодексу України закріплює порядок надання допомоги особам, які звільнені від відбування покарання. Зокрема, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання адміністрація установи виконання покарань через територіальні органи внутрішніх справ і центри зайнятості населення вживає заходів до трудового і побутового влаштування засудженого за обраним ним місцем проживання. В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до звільнення. У разі відсутності необхідного за сезоном одягу, взуття і коштів на їх придбання особи, звільнені від відбування покарання, забезпечуються одягом і взуттям безоплатно. Їм може бути видана одноразова грошова допомога за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Державної кримінально-виконавчої служби України [1].
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» суб'єктами соціального патронажу надаються послуги тимчасового притулку, а також соціальні, медичні, юридичні, освітні, реабілітаційні та інші послуги [2].
У разі якщо звільнена особа є бездомною, надання їй послуг здійснюється відповідно до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", в ч. 2 ст. 17 якого зазначається, що бездомним особам надаються послуги за місцем їх проживання або місцем перебування, а саме в закладах для цієї категорії осіб, а також поза межами таких закладів із застосуванням мобільної форми надання соціальних послуг - соціального патрулювання [3].
Враховуючи вищенаведене можна зробити висновок, що держава мала б чітко диференціювати неповнолітніх засуджених від інших осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та приділяти особливу увагу їх адаптації та ресоціалізації, зважаючи на особливості становлення їх особистості. Адже психіку неповнолітнього легше виправити, вплинути на неї, ніж на дорослу сформовану особистість, що допомагає зменшити кількість злочинів, вчинених неповнолітніми особами, які звільнились з місць позбавлення волі.
Література:
1. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 № 1129-IV. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15
2. Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 17.03.2011 № 3160-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3160-17
3. Закон України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" від 02.06.2005 № 2623-IV. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2623-15
4. Дипко С. С. Теоретичний концепт переходу від покарання до ресоціалізації засуджених неповнолітніх / С. С. Дипко // Теорія та практика державного управління . - 2012. - Вип. 3. - С. 151-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Tpdu_2012_3_22.pdf
5. Коваль В. В. Постпенітенціарний соціальний супровід неповнолітніх / В. В. Коваль. // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Психолого-педагогічні науки . - 2012. - № 7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nzspp_2012_7_7.pdf
_____________________
Науковий керівник: Жукорська Ярина Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права Тернопільського національного економічного університету
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
