У XXI столітті Україна набирає швидкий темп розвитку і переходу до європейських стандартів життя. Вводить у своє існування основні європейські принципи та цінності, однією із яких є гуманізація кримінальної відповідальності. Мабуть у жодній європейській країні немає стільки засуджених до позбавлення волі як у колишніх радянських країнах, зокрема і в Україні.
Основним елементом гуманізацїї кримінальної відповідальності є зменшення ролі такого покарання як позбавлення волі і збільшення значення ролі штрафу.
Штраф є найбільш м'яким покаранням в ієрархії кримінальних покарань, відповідно до Кримінального кодексу України (далі –КК України). Але у зв’язку із розвитком українського законодавства та прийняттям нових законів (наприклад, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15.11.2011р.) стає під сумнів його місце в ієрархії, адже як найбіш м'яке покарання може застосовуватися до тяжких та особливо тяжких злочинів. Можливо, автори даного закону вважали, що коли особа вчиняє злочин (нехай навіть тяжкий чи особливо тяжкий), який за своїми наслідками не несе смерть потерпілого або будь яку шкоду здоровю, то винна особа є не настільки вже суспільно небезпечною, щоб її позбавляти волі та відривати від соціума. Адже поміщення особи до установ виконання покарань означає занурити дану особу у «тюремну» субкультуру, яка навпаки породжує злісних злочинців.
На цьому грунті виникає багато суперечностей серед науковців. Одні підтримують такі зміни, однак зазначають, що їх треба підкорегувати, інші науковці проти.
Можна розглянути позитивні та негативні сторони таких змін. Щодо позитивних сторін такої гуманізації :
1. Зменшення видатків на утримання установ виконання покарань;
2. Збільшення надходжень до державного бюджету;
3. Відсутність відриву винної особи від соціума та відсутність втрати родинних звязків;
4.Відсутність втрати здоров'я винною особою та зменшення розповсюдження інфекційних хвороб;
5. Зменьшення впливу «тюремної» субкультури на створення злісних злочинців.
З іншої сторони існують негативні сторони такої гуманізації, до яких належать:
1. Неспіврозмірність тяжкості злочину з видом покарання.
2. Перебування винної особи на волі, що дає можливість повторного вчинення злочину.
3. Визначення штрафу як основного покарання, без відсутності альтернативних покарань за тяжкі та особливо тяжкі злочини.
На даний момент, неможливо однозначно визначити позитивну роль чи негативну зіграє застосування такого покарння як штраф відносно тяжких та особливо тяжких злочинів, через відсутність власного досвіду. Ми можемо тільки опиратися на досвід інших країн.
Відповідно до Кримінального кодексу Франції штраф відносять не до кримінальних покарань, а до виправних, тим самим вказуючи на роль такого покарання. Чинний Кримінальний кодекс Франції передбачає штраф за майнові злочини, однак у попередньому кодексі дана норма була відсутня. При цьому існують два різновиди штрафу: звичайний грошовий штраф і штрафодні. Покарання у вигляді штрафоднів полягає в обов'язку засудженого регулярно вносити до державного бюджету певні грошові суми. Грошовий штраф є другим видом основного покарання в КК Франції. Він призначається в денних ставках. Юридичній особі також може бути призначений штраф, у разі повторного притягнення до кримінальної відповідальності максимум штрафу подвоюється.
Згідно Кримінального кодексу Федеративної Республіки Німеччини штраф призначається за майнові злочин. Сплата грошового штрафу може бути розстрочено або відстрочено, тобто КК ФРН передбачає пільгові умови платежу грошового штрафу. Також з'явився новий вид покарання у Німеччині - майновий штраф, який призначається за корисливі злочини. Це покарання було введено Законом про боротьбу з нелегальною торгівлею людей ,наркотиками та іншими формами проявів організованої злочинності від 15 липня 1992року. Основною метою законодавця, що вводив норму про майновий штраф в КК Німеччини, було вилучення прибутку, одержуваного в результаті злочинної діяльності організованих груп, і запобігання своєрідної реінвестиції грошових коштів у злочину сферу.
Як бачимо, у європейських країнах є чітке обґрунтування такого покарання, як штраф, та мета його застосування. Тому потрібно і нашим законодавцям чітко визначити мету такого покарання та за які злочини його застосовувати.
На думку, Мостепанюк Л.О. повинні існувати законопроекти які позитивно будуть відображатися на розвитку науки кримінального права, вдосконалення норм чинного КК, сприятиме гуманізації кримінальної відповідальності та зниженню офіційно визнаного рівня криміналізації суспільства, але лише за умови чіткого, правильного і логічно обумовленого їх розроблення.
Отже, зважаючи на вищевикладене, можна зробити висновок, що гуманізація кримінального законодавства все ж таки потрібна, однак потрібно більш повною мірою розкрити його потенціал в кримінальному законодавстві та визначити його чітке місце в ієрархії кримінальних покарань.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
