Поняття методу розслідування кримінальних правопорушень є проблемою криміналістики щодо якої ще тривають дискусії науковців.
М. О. Подольний та Ю. В. Шляпніков, провівши опитування слідчих щодо знання ними методів криміналістики, дійшли висновку, що однією з причин нігілістичного відношення слідчих до проблем методу полягає в тому, що дотепер так і не вироблено його єдиного розуміння [5, с. 34-35].
Намагаючись сформулювати визначення методу розслідування В. Я. Колдін писав, що метод – система пізнавальних процедур, яка в будь-якій науці має свої особливості, обумовлені об’єктом пізнання, його властивостями стосовно слідчої діяльності. Метод застосовуваний при розслідуванні – це певна система пізнавальних процедур або дій. Близьким по суті є визначення методу як динамічної системи, яку можна розглядати як інтегративне поєднання мікро- і макродій слідчого для досягнення цілей розслідування. Тим самим, опираючись на це визначення можна стверджувати, що метод і стереотип дії – це те саме, або, принаймі, це надзвичайно близькі поняття. Однак загальновизнаним у науці є правило, що не може існувати двох понять, які позначають те саме. Саме тому варто погодитися з тим, що під методом варто розуміти теорії, принципи, поняття, які ведуть до оптимізації криміналістичної діяльності й виконання прикладних криміналістичних завдань [3].
Специфічні особливості методу розслідування («методу організації розслідування» в його розумінні) виділив В. М. Шевчук : а) метод розслідування створюється для вирішення якого-небудь окремого проміжного завдання пошуково-пізнавальної діяльності слідчого по кримінальній справі; б) метод розслідування реалізується в рамках певного комплексу слідчих і інших дій, включених до тактичної операції; в) метод розслідування є цілісною інтегративною системою тактичних засобів, елементами якої слугують комплекси слідчих, організаційних, оперативно-розшукових і інших дій суб’єктів тактичної операції; г) структура методу розслідування визначається структурою тактичної операції; д) межі застосування методу розслідування обумовлені тією частиною пошуково-пізнавальної діяльності слідчого по виявленню, розслідуванню і профілактиці злочинів, яка «вписується» в рамки проведення тактичної операції [6, с. 55].
На думку Г. А. Густова, метод це – комплекс правил дій слідчого, належне виконання яких при дотриманні закону в певній мері гарантує одержання в справі нових знань і правильне виконання завдань досудового слідства [1. с. 15-16].
У дисертаційному дослідженні «Криміналістичні проблеми розслідування і попередження убивств в сучасних умовах» П. І. Івахов, запропонував свій погляд на поняття та структуру методу розслідування [2, с. 85-89]. На думку П. І. Івахова, метод, як система нормативного знання, матеріалізується в описі, який забезпечує можливість його сприйняття споживачем наукового продукту. У завершеному вигляді, опис методу розслідування повинен містити : а) понятійний апарат, який забезпечує однозначне розуміння термінів; б) весь комплекс цілей, які повинні бути досягнуті; в) засоби, застосовувані для реалізації методу; г) характеристику вихідної ситуації (пізнавальної й/або організаційної); д) послідовність проведення дій; є) рекомендації з адаптації методу до конкретних цілей, об’єктів, умов і засобів діяльності.
Метод розслідування в діяльності по розкриттю та розслідуванню злочинів може бути реалізований тільки шляхом проведення низки практичних дій, сукупність і послідовність яких відображають (і в той же час реалізують) сутність методу. Ці дії є засобами його реалізації. Відомості про спеціальні засоби і прийоми є невід’ємною складовою методу розслідування й забезпечують виконання правил, які пропонуються даним методом [2, с. 85-89].
Під методом розслідування (у вузькому розумінні) Д. Н. Лозовський вважає – науково обґрунтовану, апробовану практикою, доступну для масового використання, описану з допомогою засобів наукової мови систему способів мисленевих і фізичних операцій, спрямованих на упорядкування діяльності по розслідуванню злочинів з метою складання плану розслідування – виконання його стратегічних завдань [4, с. 85].
Отже, узагальнюючи вищевикладене, у формулюванні поняття методу розслідування слід враховувати такі його важливі характеристики: а) це система пізнавальних процедур; б) ці процедури інтегровані в теорію або принципи; в) метод реалізовується в рамках комплексу слідчих і інших дій; г) він є цілісною інтегративною системою тактичних засобів; д) спрямований на оптимізацію та упорядкування діяльності по розслідуванню та досягненню цілей такого розслідування.
Література:
1. Густов Г. А. Проблемы методов научного познания в организации расследования преступлений : дисс. на соиск. учён. степ. докт. юрид. наук в форме научного доклада, выполняющего также функции автореферата. – М., 1993.
2. Ивахов П. И. Криминалистические проблемы расследования и предупреждения убийств в современных условиях : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Ивахов П. И. – Калининград, 2005. – 246 с.
3. Колдин В. Я. Криминалистика: теоретическая наука или прикладная методология ? / В. Я. Колдин // Вестник Московского университета. – Серия 11. – Право. – 2000. – № 4. – С. 6.
4. Лозовский Д. Н. Методы расследования преступлений : монограф. / Лозовский Д. Н. – М. : Юрлитинформ, 2010. – 168 c.
5. Подольный Н.А. Метод в криминалистике и его значение для практики расследования преступлений / Подольный Н. А., Шляпников Ю. В. // Следователь. – 2005. – № 12. – С. 34-36.
6. Шевчук В. М. Понятие тактической операции: научные взгляды и теоретические подходы / В. М. Шевчук // Митна справа. – 2004. – № 5 (35). – С. 52-58.
|