На сьогоднішній день тенденція до глобалізації спостерігається у всіх сферах життя, навіть злочини стають наднаціональними. Це явище звісно негативно впливає на розкриття злочинів, проте, наявність міжнародної правової допомоги є ефективним засобом протидії злочинності.
У ч.1 п.1 ст. 541 Кримінального процесуального кодексу України дається визначення, згідно з яким міжнародна правова допомога – проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою.Вважаємо, що законодавцем некоректно був застосований термін «правова допомога». Якщо звернутися до «Великого юридичного словника» то під правовою допомогою він розуміє державну, недержавна (приватна, комерційна) діяльність кваліфікованої допомоги фізичним та юридичним особам в розумінні, правильному застосуванні та дотриманні законодавства, консультації з юридичних питань та питань права, що спрямовані на захист та сприяють дотриманню прав і законних інтересів громадян. Якщо звернутися до доктрини, то Швець О.О. у своїй науковій роботі дає наступне визначення: правова допомога – будь-який вид чи сукупність видів юридичної допомоги, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини, особи, громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. У свою чергу юридичну допомогу вчена визначає як аргументовану законодавством, правовими нормами та/чи практичним їх застосуванням, конкретизована правознавчим змістом допомога, спрямована на забезпечення реалізації, захисту або відновлення конкретного права чи свободи людини, громадянина, особи. Здійснюючи аналіз дефініцій, можна прослідкувати звуження змісту поняття правової допомоги у Кримінальному процесуальному кодексі України у порівнянні із доктринальними напрацюваннями. Зміст дефініції, наведеній у базовому кримінальному законі, не враховує такі аспекти правової допомоги як надання консультацій та рекомендацій з правових питань. Для подолання цієї невідповідності можна запропонувати два шляхи:
Перший і значно простіший шлях – внести зміни до КПК і термін «міжнародна правова допомога» замінити на «міжнародна допомога у проведенні процесуальних дій». Таким чином неузгодженість буде подолана, і це не вимагатиме ані значних фінансових вливань ані залучення значних організаційних чи трудових ресурсів.
Другий шлях передбачає реформування усієї системи надання міжнародної правової допомоги шляхом включення в неї діяльності консультаційного та рекомендаційного характеру. З першого погляду таке твердження видається абсурдним, адже для надання консультації необхідно досконало знати законодавство тієї держави, яка потребує допомоги. Проте, окрім законів та нормативно-правових актів є ще тактика і стратегія досудового та судового слідства. Якщо в іншій державі стався певний злочин і її компетентні органи змогли знайти злочинця і притягнути його до кримінальної відповідальності, то інформація про особливості здійснення слідчих дій буде корисна іншій державі за наявності в неї аналогічного інциденту. Яким чином має відбуватися подібна процедура? По-перше, необхідно внести зміни до кпк, включивши у поняття «міжнародна правова допомога» надання консультацій і рекомендацій з правових питань. По-друге, необхідно створити єдиний реєстр, доступний лише для компетентних органів держав, у якому буде відображатися інформація про злочини, вчинені на території тієї чи іншої держави із їхнім детальним описом. По-третє, необхідно на законодавчому рівні закріпити поняття «міжнародний запит на надання правової консультації» та здійснити короткий опис цієї процедури, вказати на суб’єктів запиту та надання відповідної консультації, способи її здійснення, порядок компенсації витрат тощо. Таким чином, слідчий, прокурор зможуть скориставшись реєстром знайти аналогічну зі своєю справу, здійснити запит в іноземну установу та перейняти досвід закордонних колег. Звичайно, створення такого механізму, зокрема реєстру, потребує співпраці між органами державної влади на міжнародному рівні. Зокрема, можна запропонувати створення Україною міжнародної організації, метою діяльності якої буде сприяння у наданні рекомендацій і консультацій щодо тактики та стратегії, засобів і способів, порядку і особливостей здійснення досудового розслідування і судового слідства. Тобто, на таку організацію будуть покладатися обов’язки щодо організації співпраці зацікавлених держав, розроблення та впровадження в життя програми, відповідно до якої буде здійснюватися обмін досвідом, залучення держав до цієї програми, створення та контроль за веденням єдиного реєстру злочинів та ін. Також вважаємо що створення нашою державою такої організації та розроблення відповідної програми сприятиме підвищенню рівня України на міжнародній арені.
Звісно для законодавчого закріплення подібних новаторств необхідно більш детальне вивчення цієї теми, проте, вважаємо, що запропоновані ідеї зможуть збільшити показники розкриття злочинів та сприятимуть оперативності здійснення досудового слідства.
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI
2. Большойюридическийсловарь [Текст] / [ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских]. – М.: ИНФРА, 2004. – 704 с.
3. Н.В. Хмелевська, «розмежування понять «правова допомога» та «юридична допомога» як основа цілісної правової», - електронний ресурс – режим доступу - http://aau.edu.ua/visnyk/text25/12hnvspd.pdf
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
