:: LEX :: ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ В УКРАЇНІ: РЕАЛЬНІСТЬ ЧИ ЮРИДИЧНА ФІКЦІЯ?
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 68)

Термін подання матеріалів

14 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ В УКРАЇНІ: РЕАЛЬНІСТЬ ЧИ ЮРИДИЧНА ФІКЦІЯ?
 
01.03.2016 16:29
Автор: Вишневська Інна Анатоліївна, Інститут прокуратури та кримінальної юстиції, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Підтримка Україною гендерних стандартів є не лише яскравим показником демократизації суспільства, а й необхідною умовою для вступу в Європейську спільноту.

Проголосивши себе демократичною, правовою і соціальною державою, Україна тим самим узяла зобов'язання дотримуватися вимог міжнародного співтовариства стосовно рівноправ'я громадян, зокрема, за статевою ознакою, чим визнала об'єктивну необхідність у проведенні гендерних змін, інтеграції гендерної перспективи в усі програми розвитку українського суспільства на принципах свободи, рівності, справедливості і толерантності. 

Уперше рівність чоловіків і жінок була задекларована у Загальній декларації прав людини 1948 року. На сесії генеральної асамблеї у вересні 2000 року на Всесвітньому саміті тисячоліття, глави держав і урядів прийняли декларацію Тисячоліття, суть якої полягає в затвердженні принципів людської гідності, справедливості і рівності на глобальному рівні.

Україна підписала і ратифікувала Конвенцію ООН про ліквідацію усіх форм дискримінації відносно жінок і перейняла на себе інші міжнародні зобов'язання в царині захисту прав і сприяння просуванню принципів гендерної рівності. Аналогічні принципи відображені у національному законодавстві. Так, Конституція країни містить положення, що забороняють дискримінацію за ознакою статі, гарантуючи рівність незалежно від статі, расової, релігійної і етнічної приналежності, мови, соціального походження, політичних переконань, сімейного і громадського стану. 

З 1 січня  2006 року вступив в дію Закон України №2866-IV про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Само по собі ухвалення такого Закону є позитивним чинником, який свідчить про визнання існуючої в Україні дискримінації за ознакою статі і необхідності її подолання. 

Проте ці формально закріплені «рівні права» вступають в протиріччя з фактичним станом речей. Так, незважаючи на те, що Україна у ст.24 КУ проголосила, а в численних підзаконних актах підтвердила, що жінки і чоловіки мають рівні права та можливості, у реальності справжнього рівноправ'я не спостерігається. Таким чином, можна сказати, що на даному етапі гендерна рівність є суто юридичною фікцією в Україні.

Для створення гендерної рівності потрібно: прийняти необхідні закони, домогтися їх неухильного виконання, подолати гендерні стереотипи  в суспільстві.

Перше завдання у значній мірі вже виконано. Ще наприкінці минулого століття закони про рівність статей було прийнято в більшості країн світу.

Також належить створити такі умови:

 Були економічно незалежними 

 Могли поєднувати роботу і кар’єру з сімейними обов’язками.

 Мали рівний доступ до престижної та високооплачуваної роботи.

 Мали однакові права на просування в службі тощо.

Отже, на основі аналізу правових документів України з гендерного питання у політиці, розгляду та характеристики міжнародних документів з гендерної проблеми, ратифікованих Україною, актуальними є напрямки та завдання вирішення гендерної проблеми в політиці, серед яких першочерговим є імплементація положень ЗУ  «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» в інші законодавчі акти, створення гендерно-чутливого сучасного законодавства, вироблення дієвих механізмів його впровадження в усі сфери життєдіяльності суспільства. Це дозволить розробити чітку національну концепцію гендерного законодавства, сформувати паритетні стосунки в суспільстві і, зрештою, частково чи повністю розв’язати нагальне для українського суспільства гендерне питання.

__________________________

Науковий керівник:  Летнянчин Л.І., кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права України НЮУ ім. Я. Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМАТИКА МІСЦЕВИХ РЕФЕРЕНДУМІВ В УКРАЇНІ
26.02.2016 20:23
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СТ.49 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
23.02.2016 11:06
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
16.02.2016 11:41
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК САМОСТІЙНИЙ ВИД ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
01.03.2016 16:38




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше