:: LEX :: ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕПУТАТІВ ЄВРОПАРЛАМЕНТУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 68)

Термін подання матеріалів

14 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 16


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕПУТАТІВ ЄВРОПАРЛАМЕНТУ
 
22.04.2016 15:23
Автор: Коншина Марія Вадимівна, студентка, Донецький національний університет
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Євроінтеграція є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, що закріплений у Законі України «Про основи національної безпеки України», Постанові Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики України», Посланні Президента України до Верховної Ради України. 30 березня 2012 р. глави переговорних делегацій України та Європейського Союзу парафували текст Угоди про асоціацію України з ЄС. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину - 27 червня 2014 року.

Зважаючи на те, що національні інтереси України безпосередньо пов’язані з поступовою інтеграцією до Європейського Союзу, одним із найважливіших інструментів для реалізації даного завдання є право ЄС.

Депутат Європейського парламенту - особа, обрана до Європейського парламенту [1].Дослідження правового статусу депутата Європарламенту можливе виключно через розкриття його основних елементів.  

На підставі проведеного аналізу наукової літератури, можна дійти висновку, що першою і найважливішою умовою мати права та обов’язки, реальну можливість для їх реалізації є наявність у суб’єкта правосуб’єктності, що включає такі правові якості суб’єкта, як: а) мати права та обов’язки, а у випадках, визначених законом, повноваження; б) здійснювати та/або реалізовувати права, обов’язки або повноваження; в) нести юридичну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків.

Другим елементом, який разом із правосуб’єктністю входить до структури правового статусу депутата Європарламенту є принципи його діяльності, адже безпосередньо на них базується будь-який статус [2, с.104].

Ще одним важливим фактором для визначення статусу є права та обов’язки [3,с.17], які, перш за все, обумовлені функціями Європарламенту: законодавчою, бюджетною, контрольною, зовнішньополітичною. Основні, пов'язані з парламентською діяльністю, права депутатів (виступи на засіданнях, їх частота і тривалість, робота в парламентських комітетах і комісіях) безпосередньо пов'язані з участю у парламентських фракціях.

Невід’ємним елементом правового статусу суб’єкта права є відповідальність–закріплений правовими нормами обов’язок відповідати за невідповідність своєї юридично значущої поведінки приписам норм, що забезпечується можливістю застосування заходів державного впливу[3, с.602]. Необхідно зазначити, що на відміну від юридичної, політична відповідальність європарламентарів формально відсутня, оскільки виборці не можуть вимагати відкликання депутатів або розпуску Європарламенту. Вплив громадян ЄС на депутатський корпус здійснюється лише в ході парламентських виборів. 

Наступним елементом правового статусу посадової особи є порядок її обрання або призначення. Необхідно зазначити, що хоч депутати Європарламенту і є представниками громадян ЄС відповідно до ч.2 ст.14 Договору про Європейський союз [4], їх правовий статус має визначену національну окраску, що обумовлено відсутністю єдиного виборчого процесу.

Важливим є питання припинення та призупинення повноважень депутата Європарламенту. Так, європейськими актами не передбачається можливість припинення повноважень члена парламенту в певних ситуаціях, як це передбачено в національному законодавстві. Наприклад, § 9 Конституції Швеції закріплює призупинення дії мандата депутата, який є президентом Риксдагу або членом уряду, а § 28 Конституції Фінляндії призупиняє повноваження депутата Едускунти, якщо він одночасно є депутатом Європарламенту або виконує обов'язок щодо несення військової служби [5, с.144].

Отже, правовий статус депутата Європарламенту – це встановлене і закріплене нормами права положення вищої посадової особи, обумовлене соціально-політичною сутністю суспільства, взаємовідносинами з іншими суб’єктами права та характеризується особливостями правосуб’єктності, принципів діяльності, компетенції, гарантій, порядку обрання, звільнення, заміщення посади, відповідальністю. 

Елементами правового статусу євродепутата є: правосуб’єктність як прояв юридичної легітимності; принципи діяльності; компетенція як сукупність прав і обов’язків та предметів відання;  порядок обрання, звільнення, заміщення посади; гарантії діяльності; відповідальність.

Правовий статус депутата Європарламенту має визначену національну окраску, що частково обумовлено відсутністю єдиного виборчого процесу. З метою реалізації положень Договору про Європейський Союз необхідним представляється здійснити уніфікацію виборчого процесу до Європейського парламенту шляхом прийняття єдиного акту.

Загалом, за формальними ознаками правовий статус європейського депутата практично відповідає усталеним у західних демократіях уявленням про парламентаризм, проте окремі елементи його правового статусу потребують додаткового дослідження.




Література:

1. Депутат Європейського парламенту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Депутат_Європейського_парламенту

2. Дахова І.І. Конституційно-правовий статус уряду в зарубіжних країнах: порівняльно-правовий аспект [Текст] : автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.02 /  І.І.  Дахова; Нац. юрид. акад. України ім.  Ярослава Мудрого. – Харків, 2006. – 197 арк.

3. Новый юридический словарь [Текст] / под ред. А.Н. Азриляна. – М.: Ин-тновой экономики, 2006. – 683 с.

4. Договір про утворення Європейського Союзу (Маастрихтський договір) від 17.02.1992 р. // www.europa.eu.int. eur-lex

 5. Koval V. Stanovlennya parlamentarizmu v Evropeyskomu Soyuzi // PravoUkrayini. – 2002. – № 2. – S. 143–146.

_________________________

Науковий керівник: Турченко Ольга Григорівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права, Донецький національний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СВОБОДА СЛОВА В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ
22.04.2016 16:32
СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ШВЕЦІЇ
22.04.2016 16:26
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МС ТА ЇХ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
11.04.2016 11:23




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше