Необхідність реформування трудового права – гостра проблема не лише в сучасній теорії, а й на практиці. Не став виключенням й інститут дисциплінарної відповідальності. В теорії трудового права ще існує така дискусійна проблема, як доцільність розширення переліку дисциплінарних стягнень, наприклад, штрафом, який раніше був однією з гарантій захисту майна роботодавця.
Панасюк О.Т. вважає, що штраф – дисциплінарний захід до порушників трудової дисципліни і рекомендує застосовувати його лише у випадках, коли підприємству, установі, організації було нанесено тяжкої шкоди. [5, с. 46]
Мельничук Н.О. також вбачає необхідність у введенні штрафу, оскільки вважає, що за сучасних економічних умов такі стягнення як догана вже не виконує належної функції.
Підтримує думку вчених і Міщук М.О щодо необхідності впровадження штрафу і вважає, що штраф необхідно закріпити на законодавчому рівні та розробити ефективний та гуманний механізм його застосування, розробити положення у колективному договорі, де буде чітко встановлене дане питання. [3, с.1]
Лук’янчиков О.М. вважає, що трудове право спрямоване, перш за все, на соціальний аспект діяльності і повинно захищати працівника, який у відносинах з роботодавцем є економічно слабшою стороною. Омельянчик С.В. вважає, що введення штрафу є недоречним, адже основною перепоною на впровадженні штрафу є саме економічний аспект життя сучасного працівника. [1, с.122]
Таким чином, аналізуючи думки науковців у галузі трудового права можна помітити, що немає однозначного вирішення у теорії з цього питання. Але впровадження штрафу як виду стягнення за порушення трудової дисципліни є доречним, але для цього потрібно встановити на національному рівні максимально допустимий розмір штрафу за порушення і чіткий вичерпний перелік, за які можливо буде застосувати штраф.
Так як це є обмеженням права працівника, його необхідно закріпити не лише у централізованому порядку, а й в локальних актах, при застосуванні враховувати думку первинної профспілкової організації.
Штраф буде слугувати проміжною ланкою між доганою і звільненням, адже догана не завжди може виконати власну соціальну функцію, а звільнення є, у деяких ситуаціях, занадто суворим стягненням. Також штраф стане як стимулом для працівника та зменшить кількість вчинюваних дисциплінарних правопорушень.
Література:
1. Лук'янчиков О. М. Про недоцільність розширення переліку дисциплінарних стягнень - Науковий вісник Харківського державного університет Випуск 3. Том 1. 2013 - с. 141 – 144
2. Мельничук Н.О. Пропозиції щодо правового врегулювання застосування штрафів до працівників / Часопис Київського університету права : український науково-теоретичний часопис. – Київ, 2012. – № 4. – С. 179-182.
3. Міщук М.О. Проблема накладання дисциплінарних стягнень / М.О. Міщук // Адвокат. 2013. - №4. - С. 26 - 28
4. Омельячник С.В. Дискусійні питання запровадження штрафу як дисциплінарної відповідальності у трудове законодавство України – Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету Сер.: Юриспруденція. Вип. №14, Том 1 – с. 120 - 122
5. Панасюк О. Правове регулювання застосування штрафів до працівників / О. Панасюк // Право України : Респ.юрид. журнал . – 08/2006 . – № 8 . – С.44-47
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
