В даний час в правовій системі України все більше утверджуються такі інститути приватного права, як право успадкованого довічного володіння, інтелектуальної власності, відшкодування моральної шкоди та інші. Ігнорування приватного інтересу в економіці спричинило широке втручання держави в господарське життя, обмеження прав особистості в майнових відносинах, заборона приватної ініціативи, що призвело до застою господарської діяльності. Приватноправова сфера пішла в підпілля і існувала практично всупереч законам Радянської держави. Тільки згодом активно впроваджувалися інститути ринкової економіки, відроджувалася ідея поділу права на публічне та приватне. Впровадження принципів громадянського суспільства і правової держави зумовило активне використання цієї ідеї в законодавчій і правозастосовній діяльності.
Зростання впливу сучасної держави на економічні відносини, а також зростання її соціальної діяльності обумовлюють тенденцію до більш тісного зв'язку і взаємопроникнення норм публічного і приватного права. Договір, який є типовим проявом приватноправового регулювання, все більше впроваджується в публічно-правові відносини (договір про вступ громадянина на державну службу, контракт про службу в Збройних силах України, в органах МВС і т.д.). Збільшення обсягу державної сфери господарства розширює використання приватноправових методів в роботі промислових, торгових, будівельних та інших державних підприємств.
Таким чином, як можна спостерігати в даний час в системі права України при збереженні її поділу на галузі і інститути використовується класифікація права на публічне та приватне, як і в багатьох інших країнах світу. Проте нашій країні ще належить знайти оптимальне співвідношення між публічно-правовими (т. з. суспільно-державними) і приватноправовими інтересами і відповідним правовим регулюванням. З одного боку, традиційний пріоритет публічного початку історично пронизує правову і політичну ідеологію (і навіть психологію), з іншого боку, в ході історичного розвитку грані між публічним і приватним правом в ряді областей життя суспільства стираються, виникають змішані публічно-правові та приватно-правові відносини (з трудових питань, соціальному забезпеченню та ін.). Ще одним питанням, яке б вписувався в загальну палітру, є питання вивчення зарубіжного досвіду. Незважаючи на те, що в Україні ведуться перманентні роботи з вивчення та адаптації національного законодавства до законодавства Європейського союзу, проте наші знання в цій сфері переважно обмежуються тими істинами, які ми отримали на лекціях з міжнародного права або з окремих доступних (як правило, опублікованих в Інтернеті) джерел. В Україні, на жаль, практично немає перекладів не лише сучасних праць провідних юристів світу, а й також нормативно-правових актів зарубіжних країн. Такий стан не можна вважати задовільним. Тому слід почати негайно роботу з перекладу основних нормативно-правових актів світу, реферування та перекладу сучасних робіт іноземних авторів, вивчення останніх наукових досліджень, які проводяться в світі. Важливим також є підняття рівня знань мов і комп'ютерної грамотності серед фахівців в області права. Раніше, в дореволюційний період, кожен вчений або інший фахівець в цій сфері обов'язково знав 4-6 мов, сьогодні ж такі фахівці, на жаль, рідкість. У свою чергу, вирішення певного кола проблем може істотно поліпшити загальний стан громадянського законодавства і практики його застосування. При цьому від українців залежатиме наскільки ефективно і наскільки довго буде працювати законодавство.
Підводячи підсумки зазначимо, що вивчення тенденцій розвитку приватного права в європейських країнах, включаючи право Європейського союзу, з яким історично було і традиційно продовжує залишатися пов'язаним розвиток українського громадянського права, безумовно, має сприяти правильному визначенню напрямку його подальшого розвитку. Актуальність такого підходу надає завдання розвитку в Україні ринкових відносин, аналогічних за своєю формою і змістом існуючим в промислово розвинених країнах. Звернення до аналізу матеріалів, що розробляються в ході процесів «європеїзації» приватного права, безсумнівно, допоможе не тільки у вдосконаленні законодавства України, а й формуванню адекватної правозастосовної практики відповідно до приватноправових принципів, на яких побудовано чинне цивільне право України і які, на жаль, поки ще не завжди знаходять своє місце в реальному житті.
Література:
1. Бондар І. Поняття нововиявлених обставин у цивільному праві // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Юридичні науки. – № 83. – 2014.
2. Скакун О.Ф., Пушкін О.А. Правова система України: час нових звершень// Правова система України: теорія і практика. – К., 2013.
_________________________
Науковий керівник: Мельник Ярослав Ярославович, кандидат юридичних наук, Інститут післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
