Ще багато десятків років тому, ідею космічного туризму вважали фантастичною. Однак сьогодні вона стала реальністю: багато компаній у всьому світі розробляють плани з космічного туризму, а деякі з них вже здійснюють таку діяльність.
Є. Писаревський вважає, що космічний туризм – це вид туризму, який має на меті використання космічного простору, включаючи спостереження за космічними об’єктами і явищами, здійснюване шляхом участі у космічному польоті, а також за допомогою космічної та іншої інфраструктурі на Землі [1].
Першими космічними туристами стали Тоехіро Ікіяма та Хелен Шарман. У 1989 і 1990 роках вони вперше здійснили політ на радянську орбітальну станцію «Мир» на комерційній основі.
У міжнародному праві єдиними документами, що регламентують можливість існування такого напряму діяльності, як міжнародний туризм є документи Міжнародної космічної станції. Адже нині тільки цей космічний об’єкт технічно здатний приймати космічних туристів. Документом «Принципи, що стосуються процедури і критеріїв відбору, призначення, підготовки і сертифікації членів основних екіпажів МКС та експедицій відвідування» визначено правовий статус осіб, які беруть участь у космічних польотах для виконання комерційних, наукових та інших програм, які не є партнерами по МКС, в тому числі вчені, вчителі, журналісти та туристи[2].
Вказаний документ був підписаний представниками НАСА, російського, японського, канадського космічних агентств і Європейського космічного агентства у 2002 році. Цим документом встановлені основні вимоги до майбутнього космічного туриста:
- досягнення 18-річного віку, знання англійської або російської мови (залежить від того, на кораблі якої держави здійснюється доставка на станцію),
- стан здоров’я,
- виконання фізичної, теоретичної і технічної програми підготовки, яка триває не менше 6 місяців.
Також на нашу думку для ґрунтовнішого тлумачення космічного туризму варто порівняти правовий статус космонавта та космічного туриста. Точного визначення терміну «космонавт» у міжнародному космічному праві немає, але розглядаючи основні ознаки, можна надати наступне визначення. Космонавт – це особа, що здійснює випробування та експлуатацію космічної техніки у космічному просторі. Космонавт під час польоту виконує свою трудову функцію, зумовлену метою польоту і визначеними для кожного члена екіпажу функціями щодо досягнення цієї мети. Ця ознака є головною при розмежування правового статусу космонавта і космічного туриста, адже турист на космічному кораблі фактично знаходиться у статусі пасажира, і не виконує трудові функції щодо експлуатації космічної техніки.
Отже, міжнародний туризм є досить новим напрямком космічної діяльності, але досить перспективним. Вже зараз деякими комерційними структурами різних країн світу розробляються проекти створення власних космічних кораблів для туризму. Тому вже зараз є необхідність ґрунтовного міжнародно-правового регулювання цього напрямку космічної діяльності.
Література:
1. Писаревский Е. Правовые основы космического туризма// Туризм: право и экономика. – 2006. - №2 – с.9.
2. Критерии отбора в космонавты и космические туристы [Електронний ресурс] // РИА «Новости».Справка. М., 28.04.2010 г. URL: http://ria.ru/spravka/20100428/227827425.html
3. Космічне право: підручник/Ю.С. Шемшушенко; Національна академія наук України, Інститут держави і права ім.. Корецького, Київський університет права. – Київ : Юрид. думка, 2012. – с.105-108.
____________________________
Науковий керівник: Ісакова Вікторія Михайлівна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
|